Найочевидніша перевага бездротових навушників – відсутність проводів, які так і норовлять перетертися, заплутатися чи порватися. Чи достатньо цієї переваги, щоб віддати перевагу моделі з бездротовим інтерфейсом підключення? Чи краще вибрати провідні «вуха»?
У бездротових навушниках аудіо передається за допомогою Wi-Fi , Bluetooth, інфрачервоних променів або радіосигналу на частоті 2,5 ГГц. У всіх випадках проходження сигналу не гарантоване: не виключені перешкоди, «лаги» та інші проблеми, несумісні зі зручним прослуховуванням музики та аудіокниг. На жаль, це далеко не єдиний недолік бездротових моделей.
Розглянемо основні переваги “класичних” навушників. Дротові моделі:
- Відрізняються найкращою ремонтопридатністю, меншою вартістю та більшою «живучістю». Всі три параметри пояснюються технічною складністю бездротових моделей, які можуть включати акумулятор, апаратний декодер, приймач радіосигналу і навіть базу з передавальною антеною.
- Працюють у ширшому діапазоні частот (у середньому).
- Не потребують регулярного заряджання акумулятора.
- Рівень заряду пристрою не знижується через підключення навушників.
- Більш універсальні у плані підключення. Так, навіть на «стародавньому» комп’ютері обов’язково знайдеться роз’єм mini-jack 3,5 мм, бездротові навушники вдасться підключити далеко не до кожного джерела.
- Аудіо не піддається додатковому обробленню за допомогою спеціальних кодеків.
- Не можна втратити один із навушників, так як обидва «вуха» фізично з’єднані один з одним.
Заради справедливості відзначимо, що частина переваг правильна лише при порівнянні навушників одного рівня. Сумнівно, що бюджетна провідна noname-модель проживе довше, ніж бездротові навушники преміум-класу. Та й якість відтворення навряд чи буде кращою.
