Статті

Стало відомо, навіщо в СРСР випускали телевізори на 12 каналів, якщо показувало тільки 2

Якийсь час у Радянському Союзі телевізори вважалися розкішшю, доступною не всім. Приблизно до середини століття така техніка стала невід’ємною частиною кожного будинку. Однак сучасній людині старого радянського телевізора було б недостатньо. Незважаючи на те, що телевізори випускалися з 12-канальним перемикачем, транслювали вони лише дві програми. Виникає питання: навіщо ж у СРСР випускали телевізори саме на 12 каналів, коли в цьому не було необхідності? Чи потреба все-таки була?

Історія радянських телевізорів

Звичайно ж, перші радянські телевізори були примітивніші і простіші. Вони показували лише одну програму, тому комплектація навіть не передбачала наявність перемикача, тому що він був зовсім не потрібен. Телевізор із перемикачами на три канали з’явився лише на початку 50-х років. Цей телевізор носив назву «Север».

Через три роки, в 1955 року, з’явився «Авангард-55». На цьому телевізорі був перемикач для п’яти каналів. 12-канальний телевізор вперше став випускатися в Радянському Союзі в 1957 році. Носив він яскраву та гучну назву «Рубін-101», але при цьому транслювалася по цьому телевізору, як і раніше, лише одна програма.

Авангард-55

Повноцінна друга програма з’явилася на цьому телевізорі лише в середині наступного десятиліття, у 1965 році. Спочатку вона була доступна лише жителям столиці, але згодом почала доходити і до жителів більш віддалених країв.

Справжнє призначення багатоканального перемикача

Коли телевізори тільки почали вироблятися, у містах стали встановлювати телевізійні вежі. Ставилася лише одна вежа на весь населений пункт. Сигнал, який поширювали ці вежі, міг транслюватися на відстані від 30 до 70 кілометрів.

За таких умов у мешканців центральних міських районів не виникало жодних проблем, а ось до приміських та заміських зон телемовлення просто не доходило – сигнал губився. Тому зростала потреба у будівництві додаткових телевізійних вишок. На цьому етапі і виникли технічні труднощі.

Сигнали з кількох телевеж перебивають один одного, у результаті з’являються сильні перешкоди на каналах. Для того, щоб мінімізувати це, програми з різних вишок транслюються відразу кількома каналами. Для повноцінного та комфортного мовлення двох програм знадобилося транслювати їх на 12 каналах.

Розробка 12-канальної системи

Розробкою телевізійних перемикачів займався Міжнародний союз мовлення. Перемикач телевізійних каналів у радянської техніки мав вигляд пластини з коліщатами, що знаходиться збоку. Пружина біля коліщатка відповідала за один крок переходу від одного каналу до іншого.

Для барабанного перемикача було передбачено 12 поворотів, кожен по 30 градусів. Саме тому існує думка, що число каналів, що дорівнює 12-ти, було обрано ще й для зручності, оскільки це відповідало звичній 12-годинній системі поясів.

На напівпровідникових телевізорах для перемикання каналів з’явилися клавіші. Кнопок було лише шість, а транслювалось програм, як уже можна здогадатися, менше – лише чотири. Жителі Радянського Союзу, які задовольнялися таким малим набором програм, навряд чи могли припустити, що через 30-40 років телевізори зможуть транслювати більше сотні каналів.


Читай нас в Google News, Telegram, Facebook та Twitter


Back to top button