Акула-свиня: вона трикутна, хрюкає і копається в бруді

Той факт, що морська свинка не має відношення до моря, став одним із найбільших розчарувань дитинства багатьох українців. А сьогодні ми покажемо Вам ще одну несправжню морську свиню.

Звичайна центрина, вона ж акула-свиня зовсім не схожа на сухопутних свинок. Але й акулу в ній визнати важко – трикутна животина в поперечнику! З такою формою тіла не до переслідування рибок, самою здобиччю б не стати. Їй навіть плавники не допомагають, вузькі та високі пристосування хороші для млявого дослідження дна, але не для адреналінових погонів.

Підводній свині залишається тільки робити те, що виходить у неї найкраще – копатися в бруді. Під водою не водяться трюфелі, зате там вистачає черв’яків і молюсків, що ховаються. На відміну від наземної товарки, центрина акула орієнтується не тільки на запах, а й на течії. На її губах знаходиться безліч чутливих горбків, вони реєструють найменші коливання води і дозволяють наводитися на ціль, навіть якщо вона сховалася під шаром піску.

Для найефективнішого пошуку центрина акула пересунула рот нижче, через що її морда зморщилася і набула незвичних для людського ока контурів. Зате очі самої риби збільшилися в кілька разів – корисна гіпертрофія в умовах вічного сутінку великих глибин.

Як і належить глибоководному виду, акула-свиня надійно ховає секрети розмноження від дослідників. Ймовірно, їхній шлюбний період залежить від регіону проживання. У сезон розмноження звичні до самотності акулки тягнуться один до одного і заводять дітей. Якщо, звичайно, друга половинка проходить зріст-контроль: молодь, яка не доросла до 50 (самки) та 70 (самці) сантиметрів, до продовження роду не допускається, вони самі ще діти!

А ось статевозрілі дівчата отримують у розпорядження 10-12 запліднених яєць. Акули-свині зберігають кладку в надійному місці – у собі. Малята покинуть материнську утробу лише після вилуплення. І одразу розбігуться на всі боки, не озираючись на матір. Що вдієш, у рибок проблеми з емпатією та рухливістю шиї :).

Якщо малюкам пощастить, вони проживуть близько 30 років. Щоб дотягнути до такої цифри, їм доведеться майстерно ухилятися від інших хижих риб та численних глибоководних траулерів. Для останніх зяброносці не становлять жодного інтересу, у кращому випадку живота піде на кісткове борошно або жир. У гіршому — бідолаха вирушить за борт, але у вигляді тушки.