Найбільший у світі виробник електромобілів офіційно вступає в гонку людиноподібних роботів. Китайська BYD оголосила, що вже в серпні представить своїх перших гуманоїдів у фірмових центрах Di Space — причому, за заявою компанії, це будуть не концепти на постаменті, а функціональні машини, здатні взаємодіяти з відвідувачами. Для галузі, де гучні анонси досі помітно випереджають реальні впровадження, така заявка звучить амбітно.
Від акумуляторів до андроїдів
Щоб оцінити серйозність заявки BYD, варто згадати історію компанії. Вона починала наприкінці 1990-х як виробник акумуляторів для мобільних телефонів, звідти виросла в батарейного гіганта, а потім — у найбільшого у світі виробника електромобілів, який випускає легковики, автобуси й вантажівки та нещодавно здивував ринок седаном Great Han із запасом ходу понад 1000 кілометрів, про який ми писали раніше.
Ключова особливість BYD, що відрізняє її від більшості конкурентів, — гранична вертикальна інтеграція. Компанія самостійно виробляє батареї, напівпровідники, електромотори й більшість компонентів своїх машин. Саме ця модель свого часу дозволила їй обійти конкурентів за собівартістю — і саме вона робить вихід у робототехніку логічним: людиноподібний робот значною мірою складається з тих самих інгредієнтів, що й електромобіль. Акумулятори, компактні електроприводи, сенсори, обчислювальні модулі й алгоритми комп’ютерного зору — усе це в BYD уже є, причому у власному виробництві й у масовому масштабі.
У червні виконавча віцепрезидентка компанії Стелла Лі підтвердила «величезні інвестиції в штучний інтелект» і суміжні технології, включно з гуманоїдною робототехнікою. Вона ж озвучила й головну тезу китайської стратегії: саме Китай, за її словами, стане першим ринком повної комерціалізації людиноподібних роботів.
Що саме покажуть у серпні
Дебют відбудеться в мережі Di Space — фірмових «просторах вражень» BYD, які працюють як імерсивні шоуруми технологій компанії. Роботи взаємодіятимуть із відвідувачами наживо: формат розрахований на публіку, а не на закриту презентацію для інвесторів.
Технічних характеристик машин компанія поки не розкриває — ані кількості ступенів свободи, ані часу автономної роботи, ані вантажопідйомності. Відомий лише цільовий сценарій: першим ринком для гуманоїдів BYD має стати заводська автоматизація. Ідеться про перенесення деталей, складання компонентів, інспекцію продукції та роботу на складах — завдання, які сьогодні виконують люди на конвеєрах самої BYD. Надалі компанія бачить своїх роботів у лікарнях, готелях, ритейлі та будівництві.
Стратегія «спершу власні заводи» виглядає прагматично: BYD має десятки виробничих майданчиків, які можуть стати полігоном для обкатки роботів без пошуку зовнішніх клієнтів. Якщо гуманоїди доведуть ефективність на рідних конвеєрах, компанія отримає найкращий у галузі маркетинговий аргумент — «ми самі ними користуємося».
Тінь Optimus
Неможливо не помітити, з ким насамперед змагатиметься BYD. Tesla розвиває програму Optimus уже кілька років, і Ілон Маск неодноразово називав робота потенційно головним продуктом компанії — ціннішим за весь автомобільний бізнес. Утім, до комерційного розгортання Optimus поки не дійшов: президент Tesla в Китаї Аллан Ван Хао нещодавно обережно зазначив, що компанія «згодом може виробляти людиноподібних роботів» у країні, але про масове застосування мови ще немає.
Суперництво двох компаній має особливу драматургію: BYD уже обійшла Tesla за глобальними продажами електромобілів, і тепер та сама битва може повторитися на ринку роботів. Причому козирі сторін ті самі, що й в автомобільній гонці: у Tesla — програмна екосистема та досвід автономності, у BYD — виробнича машина, здатна швидко масштабувати випуск і тиснути ціною.
Китайська гонка гуманоїдів
BYD виходить на поле, де вже тісно. Китайські Unitree та UBTech наростили відчутну фору: перша продає своїх роботів тисячами й готується до виходу на біржу, друга вже постачає гуманоїдів автозаводам. Власні проєкти розвивають Xpeng і Xiaomi, а десятки стартапів щомісяця показують нові прототипи. Пекін відкрито називає робототехніку стратегічною галуззю: державні фонди, субсидії та цільові програми зробили гуманоїдів одним із пріоритетів промислової політики — за офіційною логікою, роботи мають компенсувати скорочення робочої сили й закріпити за Китаєм лідерство в наступному великому технологічному циклі.
На цьому тлі поява BYD може змінити розклад не технологіями, а масштабом. Аналітик Дін Хайфен формулює головну інтригу просто: «Ринок уважно стежитиме за виробничими потужностями й цінами». Саме ціна досі залишається бар’єром галузі — сучасні гуманоїди коштують десятки, а подекуди й сотні тисяч доларів за одиницю. Якщо хтось і здатен зробити з роботом те, що Китай зробив з електромобілями й сонячними панелями — обвалити собівартість масовим виробництвом, — то компанія з профілем BYD виглядає головним кандидатом.
Обіцянки та реальність
Водночас до серпневого дебюту варто підходити з тверезими очікуваннями. «Функціональний робот у шоурумі» та «робот, що окуповується на виробництві» — це дві великі різниці: перше вміють показувати вже багато компаній, друге поки не продемонстрував ніхто в масовому масштабі. Взаємодія з відвідувачами виставкового простору — контрольоване середовище, яке мало говорить про готовність машини до восьмигодинної зміни на реальному конвеєрі з його пилом, вібраціями й нестандартними ситуаціями.
Галузь загалом перебуває на етапі, коли інвестиції та очікування суттєво випереджають підтверджену економічну віддачу, — і гуманоїди тут ризикують повторити траєкторію багатьох технологічних хайпів. Утім, сама поява в цій гонці гравця з найбільшим у світі досвідом масового виробництва електромеханіки — подія, яка здатна прискорити дорослішання ринку незалежно від того, наскільки вдалим виявиться перший показ.
Відповіді на головні запитання — скільки коштуватимуть роботи BYD, коли вони стануть до реальної роботи й чи вийдуть за межі власних заводів компанії — з’являться, найімовірніше, вже після серпневої презентації.
Нагадаємо, людиноподібні роботи тим часом освоюють дедалі несподіваніші професії: раніше ми писали, як гуманоїди під дистанційним керуванням хірургів уперше провели операцію на живому організмі — видалення жовчного міхура, — і впоралися з точністю, порівнянною зі спеціалізованими медичними системами.
