Ви занурюєтеся в глибини океану. Не дуже глибоко, всього-то кілометрів на 6. А там риба стоїть, причому навіть не на лапах, а на трьох тонких променях, немов дешевий табурет на ніжках. Ні, я розумію, що від морських глибин можна очікувати чого завгодно, але чому тварина, здатна буквально лежати у воді, замість цього воліє стояти?
А тому що риба-тринога — справжня майстриня перегравання. Справа в тому, що у Світовому океані є ціла екологічна група тварин, які плавають біля дна, де харчуються падаллю та придонною живністю. Всякий планктон, дрібні рачки. І найрозумніші з них давно зметикували, що напружуватися при цьому необов’язково. Можна просто віддатися течії, і вона сама тягне тебе вздовж дна.
Довжина риби-триноги не перевищує 30 сантиметрів. Але довжина відростків може бути більше метра!
Але на кожен хитрий болт знайдеться своя гайка з різьбленням. І в нашому випадку цією гайкою стали риби-триноги. Вони стають проти течії, закріплюються за допомогою відростків на плавцях і вичікують здобич, яку несе до них океан.
Втім, «вичікують» — це занадто гучне слово. Риба практично сліпа, та й на глибинах понад кілометр все одно панує вічна темрява, там і найгостріший зір не допоможе. Тому тварина більше покладається на свою бічну лінію — особливий орган для відчуття потоків води. Ну і на таких же сліпих дурнів, які просто вріжуться в неї. Добре, що промені триноги ростуть у всі боки, утворюючи чутливий до дотиків комір. Натрапити на таку рибу випадково — цілком можливо.
І все це дуже цікаво, але не відповідає на одне питання: а як вони розмножуються?
Оскільки риба більшу частину життя стоїть на одному місці і не дуже розуміє, що навколо відбувається, то завдання знайти другу половинку в повній темряві виглядає зовсім непросто. Відповідь: з трудом. Треногам дуже складно знайти одне одного. Але реально, адже риби мають відразу дві фішки, що збільшують їхні шанси на розмноження.
Перша проста і давня, як багатоклітинне життя — сезонний нерест. Треноги починають шукати собі пару в квітні або травні, а пік їхньої активності припадає на початок літа. І це значно полегшує завдання, адже якщо всі починають шукати собі пару одночасно, то й шанси на успіх значно зростають.
Молоді рибки набагато рухливіші й не мають величезних відростків. Зате їхні плавники дуже красиві!
А ось друга фішка набагато цікавіша — усі триноги гермафродити, кожна рибка має як жіночі, так і чоловічі статеві органи. Тому, коли рибки все-таки зустрічаються, вони запліднюють ікру одне одного. І хоч після спарювання вони розходяться, як у морі… риби, кожна з них робить свій внесок у збільшення чисельності виду.
І, судячи з усього, це працює! Чисельність риб, здається, залишається стабільною. Хоч ми й не впевнені напевно — стежити за ними дуже вже складно.
