Стало відомо, яка порода собак має спільні гени з людиною

Дослідники з Кембриджського університету виявили кілька генів, пов’язаних з ожирінням у собак, і несподівано з’ясували, що ті ж гени впливають на схильність до набору ваги у людини. Звичайно, навіть спираючись на це розуміння, створити чудо-ліки від ожиріння не вийде – все одно вирішальну роль відіграють фізичні вправи та обмеження калорійності харчування. Але знати, які саме гени керують набором зайвих кілограмів, важливо для профілактики ожиріння та розробки більш ефективних стратегій його лікування.

Дослідження показало, що у лабрадорів-ретриверів, що проживають у Великобританії, особливу роль у схильності до ожиріння грає група з п’яти генів, серед яких найбільш значущим виявився ген DENND1B. Він безпосередньо впливає на шлях лептин-меланокортину в мозку, який регулює енергетичний баланс організму.

У ході дослідження команда вчених співпрацювала із власниками собак. У тварин вимірювали рівень жиру в організмі, оцінювали їх «ненажерливість» шляхом аналізу частоти прохань про їжу, а також збирали зразки ДНК зі слини. У результаті фахівці з’ясували, що лабрадори з геном DENND1B мали на 8% більше жирової маси, ніж собаки без цього гена. Після цього дослідники провели аналіз даних людей з важкою формою ожиріння, що розвинулася в ранньому віці, і виявили, що у них теж присутні ті ж п’ять генів, що і у лабрадорів.

Керівник дослідження доктор Елеанор Раффан зауважила, що вивчення собак дало вченим унікальну можливість зрозуміти механізми набору ваги у людей. «Досліджуючи собак, ми змогли окремо виміряти потяг до їжі у самих тварин та вплив власників на їхній раціон та фізичну активність. У випадку з людиною ці фактори складно розділити, оскільки людина сама контролює і свою дієту, і силу волі», — пояснила вона.

За словами співавтора роботи Аліси Макклеллан, зроблене вченими відкриття наголошує на важливості роботи мозку в контролі апетиту та маси тіла. Якщо лабрадор виявляє підвищений інтерес до їжі, це, швидше за все, пов’язані з його генетичним кодом. Проте, незважаючи на наявність генетичної схильності, набору зайвих кілограмів можна уникнути, якщо правильно харчуватися і бути фізично активним. Ця «велика істина» однаково працює і у тварин, і у людей.

Люди порівняно з тваринами мають набагато більше способів боротьби з ожирінням. Собакам з «невдалим» генетичним набором, що включає ген DENND1B, не обійтися без допомоги власників. Фахівці радять не лише стежити за раціоном вихованця та забезпечувати йому достатнє фізичне навантаження, а й використовувати спеціальні способи годування, щоб уповільнити процес поглинання їжі. Наприклад, гранули корму можна розсипати подвір’ям, щоб змотивувати собаку додатково рухатися під час годування. Або ж користуватися спеціальною мискою-головоломкою, яка вимагає від собаки більше часу та зусиль, щоб добути їжу.