Будівництво одного з найважливіших транспортних проєктів Центральної Азії перейшло до нового етапу. На киргизькій ділянці залізниці Китай–Киргизстан–Узбекистан, відомої як CKU, завершили проходку першого тунелю.
Йдеться про Kosh Dobo North No. 2 довжиною 209,6 метра. Сам по собі він невеликий, однак має символічне значення: про будівництво цієї залізниці країни домовлялися майже три десятиліття, а тепер роботи вже ведуться одночасно на десятках об’єктів.
За даними проєктної компанії, наразі розпочато спорудження 27 тунелів, 43 мостів та 88 ділянок земляного полотна. Також будують інфраструктуру для 20 майбутніх станцій.
Понад 500 км через гори Центральної Азії
CKU має з’єднати китайський Кашгар у Сіньцзяні з Андижаном на сході Узбекистану. Між ними залізниця перетне Киргизстан через перевал Торугарт.
Загальна довжина маршруту перевищить 500 км, причому 304,84 км припадає саме на Киргизстан. Ця ділянка буде одноколійною, спочатку використовуватиме тепловозну тягу, але конструкція передбачає можливість подальшої електрифікації. Проєктна швидкість поїздів становитиме до 120 км/год.
Будувати залізницю доводиться у складних умовах Тянь-Шаню: на великих висотах, у районах із низькими температурами, сильними вітрами, вічною мерзлотою та високою сейсмічністю. Лише на киргизькій частині передбачено 29 тунелів і 50 мостів.
Навіщо Китаю ще одна дорога до Європи
CKU не доведе китайський потяг безпосередньо до Євросоюзу. В Андижані вантажі потраплятимуть у вже наявну залізничну мережу і зможуть рухатися далі через Центральну Азію в напрямку Ірану, Туреччини, Каспійського та Чорного морів.
Проте саме ця відносно коротка ділянка створює новий південний коридор, який не потребує транзиту через Росію. За оптимальних умов новий маршрут може скоротити сухопутний шлях приблизно на 900 км, а доставку вантажів до Близького Сходу та Південної Європи — на 7–8 днів.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України значення таких альтернатив для Пекіна лише зросло. Reuters зазначав, що Китай активніше розвиває економічні та транспортні зв’язки з Центральною Азією, а CKU прямо створює сухопутний маршрут в обхід Росії.
Є й технічна проблема. Китай використовує стандартну колію шириною 1435 мм, тоді як у країнах колишнього СРСР поширена колія 1520 мм. Тому проєкт передбачає поєднання двох стандартів та перевантаження вантажів між ними.
Проєкт коштуватиме понад 200 млрд грн
Будівництво CKU оцінюють приблизно у 4,7 млрд доларів, або близько 209 млрд грн за актуальним курсом. Приблизно 2,3 млрд доларів нададуть китайські банки у вигляді кредиту на 35 років.
У спільній проєктній компанії Китаю належить 51%, а Киргизстану та Узбекистану — по 24,5%.
Завершення всієї магістралі очікується орієнтовно у 2031 році. Тож перший 209-метровий тунель — лише невеликий епізод величезного будівництва. Але якщо CKU запрацює за планом, на транспортній карті Євразії з’явиться ще один великий маршрут між Китаєм і Європою, для якого Росія вже не буде обов’язковою транзитною країною.
