Volkswagen вирішив, що автомобільним технологіям безпеки тісно в автомобілях, — і переніс їх на електровелосипед. Компанія готує до вересневої виставки IFA Berlin розумний eBike, який сама скромно називає «найбезпечнішим велосипедом світу». Виробляти його самотужки концерн не буде: машину розробила під ліцензією VW компанія N+ Bikes — та сама, що робить електровелосипеди для команди Mercedes у Формулі-1.
Головна фішка — система Smart View, по суті адаптація автомобільних асистентів під дві педалі. Радар відстежує трафік на відстані до 70 метрів позаду велосипедиста й попереджає про машини, що наближаються, а камера в задньому крилі транслює картинку на кольоровий дисплей на кермі — дзеркала заднього огляду тут замінили повноцінним відеопотоком. Додають видимості світлодіодні смуги, які працюють як покажчики поворотів і стоп-сигнали. За рух відповідає 250-ватний середньомоторний привід Yamaha з обмеженням у 25 км/год — усе в межах європейських норм для електровелосипедів.
Найцікавіше — аксесуари. Розумні окуляри виконують роль проєкційного дисплея: навігація Google Maps і попередження від радара виводяться просто перед очима, а розробляли їх інженери, які раніше створювали нашоломні дисплеї для пілотів винищувачів. Розумний шолом із захистом MIPS має світлодіоди яскравістю понад 500 люменів, синхронізується з велосипедом, а в разі падіння сам сповістить екстрений контакт із зазначенням місця пригоди.
Задоволення, щоправда, не з дешевих: сам велосипед стартує з позначки $3999, окуляри й шолом докуплять охочі приблизно по $499 за кожен — тобто повний комплект тягне на добрих п’ять тисяч доларів. Скепсис щодо титулу «найбезпечнішого у світі» теж доречний: єдиного стандарту оцінки безпеки велосипедів просто не існує, тож гучне звання поки тримається лише на маркетингу. Перевірити його на практиці можна буде у вересні — на IFA Berlin обіцяють тест-райди.
Нагадаємо, Volkswagen нині експериментує на всіх фронтах одразу: раніше ми писали про гібридний седан ID. Era 5S для Китаю із запасом ходу понад 2000 км — концерн дедалі охочіше виходить за межі класичного «авто для Європи».
