На власному земельному паї дерева можна зрізати без спеціального дозволу. Водночас вирубка в лісах, захисних насадженнях, уздовж доріг, біля водойм та на державних чи комунальних землях без погодження заборонена.
За незаконну вирубку передбачені штрафи від 510 грн, а у разі істотної шкоди — до 17 000 грн або кримінальна відповідальність. За тяжкі наслідки покарання може сягати семи років позбавлення волі.
Як розмежовують адміністративну і кримінальну відповідальність
Межа проходить не по кількості зрізаних дерев, а по розміру завданої шкоди. Незначні порушення — незаконна порубка чи пошкодження дерев і чагарників без істотних наслідків — підпадають під статтю 65 Кодексу про адміністративні правопорушення: штраф для громадян від 510 до 1020 грн, для посадових осіб — від 2550 до 5100 грн.
Якщо ж вирубка відбулася в лісах, захисних чи інших лісових насадженнях і завдала істотної шкоди, справа переходить у кримінальну площину за статтею 246 Кримінального кодексу: штраф від 17 000 до 25 500 грн, або арешт до шести місяців, або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років. За повторне порушення чи вчинення групою осіб — обмеження або позбавлення волі від трьох до п’яти років. А якщо наслідки визнають тяжкими — позбавлення волі від п’яти до семи років.
Чому норма діє непослідовно
Ключовий нюанс, який часто випадає з поля зору, — стаття 246 ККУ прямо стосується лише лісового фонду: лісів, захисних та інших лісових насаджень. Вирубка дерев у містах, парках, скверах, на дачних ділянках чи сільгоспугіддях формально не підпадає під цю статтю — там діє інша, значно м’якша адміністративна відповідальність (ст. 153 КУпАП), хоча відшкодування завданих збитків обов’язкове в будь-якому разі.
Ще у жовтні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон №9665, який мав виправити цю прогалину: поширити кримінальну відповідальність на вирубку будь-яких дерев і чагарників незалежно від статусу землі, а також суттєво підняти штрафи — до 34 000–170 000 грн, а за тяжкі наслідки в умовах воєнного стану — аж до 10 років позбавлення волі. Проте президент Володимир Зеленський так і не підписав цей закон після хвилі суспільної критики (документ прозвали “законом про дрова” через побоювання, що він вдарить по сільських домогосподарствах, які заготовляють дрова на зиму). У підсумку норма так і не набула чинності, і досі діє стара, менш сувора редакція статті 246.
Є і другий системний недолік: чинні кримінальні штрафи фактично втратили частину стримувального ефекту через інфляцію. Якщо в 2019 році мінімальний штраф у 17 000 грн дорівнював кільком місячним зарплатам, то станом на 2025 рік із середньою зарплатою в Україні на рівні понад 26 000 грн ця сума еквівалентна лише одній місячній виплаті — тобто карати стало відносно “дешевше”, ніж шість років тому.
Практична порада для власників паїв: право різати дерева на власній сільгоспземлі не поширюється на дерева, що ростуть у придорожній смузі, лісосмугах із офіційним статусом захисних насаджень чи біля водойм, навіть якщо вони межують із приватною ділянкою — у таких випадках потрібне погодження з місцевою радою або районною держадміністрацією.
