Українські суди значно посилили покарання за ухилення від мобілізації
Україна продовжила воєнний стан та мобілізаційну кампанію до 15 листопада. З кожним етапом процес мобілізації стає все більш жорстким, і спостерігається тенденція до зростання кількості українців, які стикаються з юридичними наслідками за спроби ухилитися від призову. Це свідчить про те, що ухилитися від військової служби, навіть з відстрочкою, стає дедалі складніше.
Деталі розширеного призову
Воєнний стан в Україні та загальний призов продовжено до 15 листопада 2023 року. Очікується, що кожен чоловік у віці від 18 до 60 років повинен виконувати свої військові обов’язки і може бути призваний на захист країни. Однак військові зазначають, що багато призовників не стали на військовий облік за місцем проживання, проігнорували повістки або не з’явилися до військкомату після призову у 17-річному віці.
Це призвело до того, що владі доводиться призивати людей безпосередньо з громадських місць, іноді переступаючи їхні межі. На кількох відеозаписах видно, як працівники військкоматів застосовують силу, вторгаються на приватну територію або примушують людей сідати в транспорт.
Роман Істомін, представник Полтавського обласного батальйону територіальної оборони, пояснює, що публічне вручення повісток пов’язане з тим, що чоловіки з числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО) не дотримуються протоколів військового обліку і не реєструються за новими адресами.
Суди посилюють покарання за ухилення від призову
За останній місяць у судовому реєстрі зафіксовано близько сотні вироків щодо осіб, які ухилилися від призову на військову службу. Більшість з них були визнані винними згідно з Кримінальним кодексом і їм загрожує до трьох років позбавлення волі з випробувальним терміном від одного до двох років.
Цей підхід є послідовним навіть тоді, коли ухильники ухиляються від сплати податків за угодою про визнання винуватості. Наприклад, Кельменецький районний суд Чернівецької області затвердив угоду про визнання винуватості щодо особи, яка після отримання повістки не з’явилася на навчання. Особа визнала свою провину та уклала угоду з прокурором. Як наслідок, суд виніс вирок – три роки позбавлення волі, але з урахуванням дворічного випробувального терміну він був звільнений від реального ув’язнення.
Аналізуючи липневі судові протоколи, адвокат Олег Лук’янчиков наводить статистику: “Із 121 умовного вироку ці особи фактично не понесуть реального покарання. Вони вийдуть на волю, але матимуть судимість. І навпаки, 12 отримали реальне покарання. Найм’якшим покаранням був одноразовий штраф у розмірі 6,8 тис. грн. Двом загрожувало 1,5 року позбавлення волі, а дев’ятьом – три роки”.
Лук’янчиков зазначає, що хоча закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, суди можуть, зважаючи на особу підсудного, призначати покарання, м’якше за мінімальну санкцію, передбачену статтею.
Відзначаючи значний зсув, він сказав: “Подивіться на тенденцію. Якщо в попередні місяці було лише 4-5% реальних вироків, то зараз ця цифра зросла приблизно до 10%. Це свідчить про зростаючу схильність до реального ув’язнення”.