Наука

Вчені розповіли, чи загрожує людству “повстання машин” в найближчому майбутньому

Навіть ті з нас, хто не захоплюється науковою фантастикою, пам’ятають Арнольда Шварценеггера в ролі Термінатора і його знамениту фразу «I’ll be back». Але не всі згадають, що франшиза про «Термінатора» – це історія про повстання машин. Небезпечним штучним інтелектом людство лякають уже десятки років: у фільмах і книгах роботи захоплюють владу, а у відео-іграх демонструють свою силу і високий інтелект.


Як створювався штучний інтелект?

Мріяти про машину, яка б виконувала роботу за людину, почали ще стародавні греки. Але першим великим проривом стала обчислювальна машина Паскаля, побудована вченим в середині 17 століття. По суті це був великий механічний калькулятор, де замість кнопок на корпусі розташовувалися шестерні із зарубками, кожна з яких відповідала числу від 1 до 9. Виконувати складні обчислення на підсумовувати машині було незручно. Трохи краще з цим справлявся арифмометр, створений німецьким математиком Готфрідом Лейбніцем.

По праву, далеким родичем штучного інтелекту можна вважати машину Алана Тьюринга, представлену в 1936 році. Фізично машини ніколи не існувало – це була абстрактна модель обчислювального пристрою, здатного виконувати операції без участі людини. Вона складалося з чотирьох частин: нескінченної стрічки, розділеної на нескінченну кількість осередків алфавіту, покажчика і самих умов обчислення. Наприклад, якщо покажчик рухається вправо і зчитує цифру «1», машина змінює її на «0» і переходить до наступної комірки.

Кілька років по тому теорію застосували на практиці. Так були створені перші комп’ютери. Це спровокувало бум нових досліджень: вчені всього світу мріяли удосконалити машину, навчити її не просто працювати за інструкцією, а аналізувати, приймати рішення, помилятися і виправляти помилки.

Навіщо потрібні нейромережі?

Після комп’ютерів на черзі були нейромережі – програми, здатні приймати складні рішення, аналізуючи гігабайти даних. Нейромережа стала електронною версією людського мозку, де безліч безпосередньо не пов’язаних між собою елементів, в результаті складаються в красивий пазл. Головний плюс нейромережі це самонавчання.

Часто можна почути, що нейромережу потрібно натренувати, і це зовсім не фігура мови. Алгоритми запускають раз по раз до тих пір, поки машина не прийде до вирішення. Завдання людини – відзначити правильний результат і запустити систему знову, запам’ятавши комбінацію. Так алгоритми видають абсурдні шедеври, наприклад, генератор фото може створити зображення лякаюче схоже на знайому людину, а мережевий рифмувальник – написати поему про винищення всіх «шкіряних мішків». Сьогодні нейромережі використовуються всюди, від голосового помічника в смартфоні до алгоритмів YouTube.

Чи варто чекати появи андроїдів?

До 2021 року штучний інтелект просунувся дуже далеко. Зараз нейромережа здатна в прямому сенсі створити неіснуючу людину, згенерувати зовнішність, тембр голосу, ім’я, вік і навіть детальну біографію. В уявленні більшості штучний інтелект все ще пов’язаний з образом людиноподібного робота з приємною зовнішністю, мімікою і деяким набором емоцій.

Схоже, ці фантазії вже не так далекі від реальності. На початку 2020 року Samsung заявила, що готова представити світу свого першого андроїда. На сторінці проекту, на Reddit, навіть з’явився ролик з одним з аватарів, який виглядає як абсолютно реальна людина. Але навіть якщо андроїди увійдуть в побут людей, чекати навали термінаторів не варто, тому що поки можливості штучного інтелекту сильно обмежені. Вчені визнають, що створити алгоритм навіть на половину схожий з людським мозком – завдання непросте.

Читайте GSMinfo в Google News
Наші новини такожо доступні в Telegram, Facebook,Instagram та Twitter


Новини по темі

Back to top button