Європа дивує: чому в Данії будинки оточують двори овальної форми

Під датською столицею є селищі Нерум, один з районів досить дивакуватий. Всі ділянки там мають незвичайну овальну форму. Усередині знаходяться будиночки на одну сім’ю.
“Овальному” району в Нерум вже сімдесят років, але він як і раніше має славу одного з найоригінальніших селищ в Європі.
Це передмістя Копенгагена до цих пір користується інтересом з боку туристів, студентів, які вивчають дизайн, архітекторів.
Зображення овального селища з висоти пташиного польоту – один із символів датського принципу життя “хюгге”.
При цьому сусідні квартали абсолютно звичайні. З одного боку до овалів прилягають “правильні” прямокутні садиби, а з іншого – багатоквартирні будинки. На їх фоні “овальний” район виглядає особливо оригінально.
Кому прийшла в голову ідея “овального передмістя”? Який сенс надали творці проекту цьому незвичайному району? Які правила життя в овальному передмісті?
Овальне передмістя
Це незвичайне селище спроектував одразу після Другої світової Карл Теодор Соренсен – один з найвидатніших і знаменитих ландшафтних дизайнерів свого часу.
Соренсен був прихильником геометричних форм і особливої філософії ландшафтного дизайну. Йому хотілося зробити селище не тільки зовні абсолютно незвичним і незабутнім, а й надати йому якийсь сенс і дух.
Соренсен придумав оригінальний хід. Ділянкам надали овальну форму. Дизайнер спочатку хотів зібрати їх в деяку подобу мережі або абстрактну фігуру. Але при розбивці на місцевості з’ясувалося, що через загальну форму ділянки забудови впорядкувати овали під що-небудь осмислене не вийде. Тому овали просто хаотично “розкидали” всередині спільної ділянки. Але це навіть надає місцині своєрідну чарівність, дух природності.

Карл Теодор Соренсен
“Наділ” кожного власника склав 15 на 25 метрів, що майже дорівнює звичним для українців чотирьом “соткам”. Всього вийшло 40 домоволодінь.
По межах овальних ділянок відразу ж висадили високу і щільну, акуратно підстрижену огорожу. Всі проміжки засіяли якісною газонною травою.
У 1948 році роботи з проектування селища завершилися, ділянки швидко знайшли своїх господарів, люди почали в’їжджати.
Всередині – як хочете!
Власникам всередині овальної огорожі можна все: будувати житлові будинки, літні альтанки та інші споруди, розбивати квітники й городи або закочувати все в асфальт.
За умовами договору не можна було тільки прибирати живопліт і “залазити” своїми будівлями на спільний простір між овалами.
Фішка селища – не тільки особлива форма ділянки. На жодну з них не можна поставити машину. Між овалами немає доріг, а на ділянках – гаражів і місця для парковок. Є загальна центральна і бічні алеї. Тому проблем з підвезенням вантажів до кожної ділянки проблем немає. Все важке можна підвезти до овалу, але не паркуватися на алеях і всередині ділянки.
Це робить все селище місцем, вільним від автомобілів, вихлопних труб та розпечених двигунів. Вони всі залишаються за межами поселення.
Внутрішній ж простір – цілком зелений і природній.
Атрибути стилю «хюгге»
Багато прогулянок
Ця особливість створила для овального селища в Нерум умови для особливої інфраструктури.
Простір між овалами є загальним. По ньому приємно гуляти як по своєрідному зеленому лабіринту. Жива огорожа своєю зеленню захищає власників ділянок від цікавих поглядів і вух.
Зате в будь-який момент можна прогулятися по досить великому загальному парку між овалами по прекрасному газону, поспілкуватися з жителями сусідніх будинків, випустити в обгороджений простір побігати і пограти дітей. Їм не загрожує зустріч з автомобілем або вихлопні гази, як у багатьох дворах багатоквартирних будинків.