Покупець домашнього маршрутизатора часто не може з’ясувати, які саме відомості про його мережеву активність збирає пристрій. Такого висновку дійшли аналітики Cybernews після вивчення політик конфіденційності 25 великих виробників побутових роутерів, представлених на американському ринку.
Автори дослідження оцінювали виключно публічні документи. Вони не тестували обладнання, не досліджували прошивки й не перехоплювали трафік. Тому їхні висновки стосуються прозорості заяв компаній, а не доведених випадків стеження за користувачами.
Один документ для роутера, застосунку й інтернет-магазину
Основна складність — відсутність окремих пояснень для мережевого обладнання. Багато брендів об’єднують в одній політиці правила для сайтів, облікових записів, мобільних застосунків, хмарних платформ і різних пристроїв.
Через це згадка про збирання певної інформації не завжди дозволяє зрозуміти, чи стосується вона самого маршрутизатора. Користувачеві доводиться самостійно розбиратися, де закінчуються правила інтернет-магазину й починаються умови роботи домашньої мережі.
Найпоказовішою виявилася ситуація з DNS-запитами — зверненнями, які допомагають знаходити мережеві адреси за доменними іменами. Жодна з перевірених компаній прямо не повідомила, чи роутер веде журнал таких запитів. Він не розкриває вмісту конкретних вебсторінок, але може містити відомості про інтереси та повсякденну активність власника мережі.
Щодо поглибленої перевірки трафіку, відомої як DPI, однозначної відповіді не дали документи 20 компаній. Google Nest і Ubiquiti Cloud прямо заявили про відмову від такого аналізу. Amazon Eero, MSI Radix та AT&T Turbo Hotspot допускають його за окремих конфігурацій.
Звичайні персональні дані описані докладніше: 84% виробників повідомляють про збирання електронної адреси та імені облікового запису. Майже половина називає також телефон і поштову адресу.
Бали показують зміст політик, а не безпечність пристроїв
Окремі питання виникли щодо місцеперебування. Сім компаній допускають отримання точної геолокації пристрою, ще шість — за певних умов. Ідентифікатори сусідніх мереж Wi-Fi, SSID і BSSID, прямо згадують лише D-Link та Amazon Eero. Такі відомості можуть допомагати визначати фізичне розташування.
Для порівняння документів Cybernews використала шкалу до 66 балів. Заявлене збирання даних оцінювали в три бали, відсутність пояснень — у два, умовне збирання — в один. Пряма відмова від нього давала нуль.
Найвищі результати отримали D-Link — 56 балів, Omada від TP-Link — 55 та Amazon Eero — 53. Найнижчі показники були в Asus — 34, MSI Radix — 38 і Google Nest — 39.
Цю таблицю не можна читати як рейтинг найбезпечніших або найменш приватних роутерів. Вищий бал може означати як прямо описане збирання інформації, так і брак чітких відповідей. Нижчий результат також не замінює технічної перевірки обладнання.
Дослідження виявило передусім нестачу зрозумілих правил для покупця. Виробники залишають без однозначної відповіді питання про дані, які потенційно доступні пристрою, що обслуговує домашню мережу. Усунути цю невизначеність допомогли б окремі політики для роутерів із конкретним переліком зібраних відомостей та умов їх використання.
