Зазвичай виробники процесорів якнайшвидше спроваджують старі покоління на пенсію, звільняючи місце новинкам. Intel вчинила навпаки — і чесно пояснила чому. Віцепрезидент компанії Роберт Геллок в інтерв’ю Tom’s Hardware підтвердив: чипи Raptor Lake, тобто Core 13-го й 14-го поколінь, «залишатимуться важливою частиною лінійки ще роками». Іншими словами, процесорам 2022–2023 років офіційно продовжили термін придатності.
Причина прозаїчна й до болю знайома кожному, хто останнім часом прицінювався до апгрейду: пам’ять. Ціни на DRAM злетіли настільки, що комплект DDR5 на пристойний обсяг подекуди коштує дорожче за відеокарту початкового рівня, а розширення ємності на новій платформі обходиться у два-три рази дорожче, ніж на старій. DDR4 теж подорожчала, але залишається помітно доступнішою — і саме тут старі Intel виграють: платформа LGA 1700 під Raptor Lake підтримує обидва типи пам’яті, тож збирати ПК можна на дешевшій DDR4, тоді як нові покоління процесорів працюють виключно з DDR5. «Багато людей досі зацікавлені в DDR4», — визнає Геллок, і за цим формулюванням ховається цілий пласт покупців, для яких перехід на нову платформу зараз просто не має економічного сенсу.
Стратегія в Intel відповідна: у виробництві залишаються не лише самі процесори, а й материнські плати 700-серії — у чистих DDR4-, чистих DDR5- і гібридних варіантах. Ба більше, компанія планує оновити лінійки Core 7/5/3 під той самий сокет LGA 1700 — фактично, свіжі назви для перевіреного заліза. Паралельно нікуди не зникають новіші Arrow Lake і заплановані на наступний рік Nova Lake для преміум-сегмента — просто тепер вони співіснуватимуть зі «старожилами», а не замінять їх.
Скільки триватиме ця аномалія — питання до ринку пам’яті. Прогнози невтішні: високі ціни на DRAM протримаються щонайменше до 2029–2030 років, тож Raptor Lake цілком може розміняти сьомий-восьмий рік на конвеєрі. Для покупців це радше хороша новина — вибір бюджетної платформи нікуди не зникне. Головне пам’ятати про минуле цих чипів: саме 13-те й 14-те покоління пережили гучну епопею з нестабільністю через деградацію напруги, яку Intel зрештою залатала мікрокодом і компенсувала подовженою гарантією.
