Від телетексту до тюльпанів: функції телевізорів, які стали історією в Україні

Сучасний телевізор і той, який був 30 років тому, – два абсолютно різні пристрої. Змінилося все: від зовнішнього вигляду до функцій. Мабуть, жоден пристрій не змінювався так, як змінилися зараз телевізори. Згадаймо кілька функцій телевізорів, які пішли або ж практично пішли в минуле.

Кінескоп

Або електронно-променева трубка вже в минулому. Величезні розміри, високе енергоспоживання і тепловиділення – все це залишилося в минулому і поступилося рідкокристалічним і світлодіодним екранам. Можливо, є любителі дивитися телебачення або відео на подібному телевізорі, але навряд чи колись прокинеться мода на кінескопні екрани, як це сталося з вініловими дисками.

Кінескопний телевізор хіба що зайде тим, хто полюбляє пограти в ігрові приставки Dendy або Sega і поностальгувати про минулі часи. А ось власники плазмових телевізорів досі бережуть свої апарати – нарікають про високу якість зображення.

Телетекст

Функція аналогового телебачення, але передавалася в цифровому форматі. Деякі телевізори підтримували цю опцію. Остаточно попрощалися з нею тоді, коли перейшли повністю на цифрове мовлення. Телетекст являв собою виведення будь-якого тексту або примітивного зображення на екрані телевізора.

Наприклад, новини або телепрограма. В Україні підтримка телетексту з’явилася в середині 90-х, і це було щось на кшталт інтернету без зворотного зв’язку. Також можна було подивитися прогноз погоди, курси валют. Ще телетекст використовували в ролі субтитрів.

Зараз ця опція просто не актуальна – переважна більшість телевізорів є smart-моделями і підключені до інтернету: власник може подивитися те, що йому потрібно, направивши відповідну команду з пульта.

Тюльпани або AV-порти

Аналогові порти, за допомогою яких ми підключали до телевізора відеомагнітофон, відеокамеру або ігрові приставки. По одному дроту передавався відеосигнал, а по другому – аудіо. Хоч і порт AV досі може бути присутнім навіть у сучасних моделях, але за фактом він потрібен тільки для підключення морально застарілих пристроїв. Сучасні пристрої містять HDMI або DisplayPort для цифрового підключення до телевізора. А аналогові способи вже можна сміливо віднести до минулого століття.

Аналоговий тюнер

Уже практично весь світ перейшов на цифрове мовлення, і аналоговий тюнер можна сміливо називати рудиментом. Так, можливо, він досі вбудовується в телевізор, але тільки ніякої користі вже від нього не буде. Хіба що під’єднати до нього ігрову приставку Dendy через антенний вхід, і, мабуть, усе.

Цифрове телебачення вирізняється високою якістю, відсутністю брижів і перешкод. Звичайно, якщо сигналу немає, то воно може і зовсім не показуватися, але поки що з цим особливих проблем не спостерігається.

А ось радіо навряд чи переведуть повністю на цифровий формат – здебільшого ним користуються автолюбителі і дачники, і вони не захочуть змінювати свій радіоприймач.

Роз’єм SCART

Аналоговий роз’єм за типом AV для підключення найрізноманітніших пристроїв: відеомагнітофонів, ігрових приставок, відеокамер. Роз’єм остаточно зник з телевізорів до кінця нульових. Він був незручним (великий і громіздкий) і, до того ж, аналоговим. Поява HDMI повністю витіснила цей роз’єм. А ось AV-роз’єм залишився виключно тому, що був зручнішим для підключення.

Можливо, у вашого телевізора і не було подібного порту – SCART був популярний у Франції та Європі. Хоча, у мене відеомагнітофон Samsung підключався до телевізора саме через SCART.

Картинка в картинці

Деякі телевізори оснащувалися відразу двома приймачами і могли виводити на один екран відразу два канали. Така функція називалася «картинка в картинці». Було зручно, якщо потрібно було дивитися, що відбувається на другому каналі. Щоправда, звук потрібно було вибирати з основного каналу.

Зараз цю функцію можна сміливо вважати застарілою – записи телепередач завжди можна знайти в мережі, і навряд чи хтось буде користуватися цією опцією.

Запис телепередач

А пам’ятаєте, ми чекали потрібну передачу або фільм, щоб записати контент на відеомагнітофон? Підключали відеомагнітофон до телевізора і натискали заповітну кнопку запису. Комусь щастило більше – була відеодвійка або ж відеомагнітофон із вбудованим ТВ-тюнером.

Зараз запис телепередач пішов у минуле – майже все можна знайти в інтернеті, до того ж у будь-якій якості. Та й доступно стільки контенту, що глядач може сміливо пропустити улюблену передачу і зайняти себе чимось іншим.

Кнопки та регулятори на корпусі

У сучасному телевізорі кількість фізичних регуляторів на корпусі, як правило, знижено до мінімуму – гучність, вхід, перемикання каналів. І розташовані вони де-небудь незручно: збоку або зовсім ззаду. З появою пультів дистанційного керування потреба в регуляторах практично відпала.

А пам’ятаєте, що раніше наймолодший був пультом від телевізора і бігав перемикати канали?

Сніг на екрані

А пам’ятаєте, коли телевізор не міг прийняти сигнал, він показував брижі, які також називали снігом? Нині такого вже немає – є зрадницький екран синього кольору (прямо як BSOD у Windows) з нудним написом «Немає сигналу». Або ще були часи, коли ми налаштовували кімнатну антену і ловили проблиски прийому телепередачі. Веселий час був!