Цирк – не лише окреме мистецтво, а й особливий світ зі своєю субкультурою, звичаями та традиціями. Циркові династії зберігають їх багато поколінь. А кочовий спосіб життя труп у минулому призводив до взаємозбагачення циркової культури.
Поступово вона стала багато в чому міжнародною. І сьогодні в цирках світу є свої звичаї, правила та навіть забобони, які складно зрозуміти людині ззовні.
Хто стояв біля витоків правил та традицій сучасного цирку?
Чому в цирку у клоунів червоні носи, 13 – ознака удачі, а на насіння накладено табу?
Деякі правила та звичаї цирку ведуть свою історію від відомої трупи сержанта Астлея, яка гастролювала у XVIII столітті. Хлопчик із сім’ї столяра в англійському Бірмінгемі мріяв про кар’єру військового. І тому він досконало вивчився верхової їзди. Його кар’єра в кавалерії складалася більш ніж успішно.
Але сержант Астлей відчував, що його приваблюють не подвиги, а захоплення публіки. Його трюки на коні незмінно збирали безліч глядачів у полку, а в армії ходили розповіді про спритного акробата.
В результаті Астлей пішов у відставку в чині старшого сержанта і отримав у нагороду коня на прізвисько Гібралтар. Кілька років він гастролює країною, знайомиться з циркачами і виступає зі своїми трюками. Нагромадивши грошей, сержант купує в Лондоні невелику ділянку Halfpenny Patch на березі Темзи. І влаштовує цирк просто неба. Саме звідти пішло багато циркових звичаїв.
Прекрасний вершник і дресувальник коней, Астлей облаштував ідеальне коло для арени. Виявилося, що при діаметрі 13 метрів вона дає коню можливість як слід розігнатися, але мінімізує ризик травм, спотикань і дає рівний біг.
В результаті відкриття Астлея всі цирки світу стали дотримуватися правил, що арена має бути 13 метрів. Поступово це число всі циркачі стали вважати щасливим. У багатьох цирках може бути 13 рядів у залі. Деякі трупи прагнули влаштуватися у будинках з номером 13.
Астлей не обмежувався лише їздою та трюками на конях. Він приділяв велику увагу антуражу та різноманітності номерів. Сам він став виступати в яскраво-червоній куртці, чорному капелюсі з білим плюмажем.
А щоб потішити публіку в перервах між кінною акробатикою, він придумав клоунські вставки. Він знаходив людей, які ніколи не їздили верхи. І на очах у публіки пропонував їм піднятися в сідло. Незграбні рухи, падіння радували публіку. Щоб посилити ефект Астлей став підпаювати добровольців. Так з’явилася традиція безглуздого клоуна з червоним носом, нібито від міцного, і незграбними рухами на арені.
Але, крім традицій, заведених Астлеєм, з’являлися й окремі правила, яких дотримуються циркачі.
Так, наприклад, у Східній Європі, де популярне насіння, ніхто в цирку не доторкнеться до нього ні до, ні під час вистави. А вже тим паче – не їстиме.
Вважається, що через порушення цього правила можна проклацати успіх – глядачів прийде мало, і вони не будуть задоволені виставою. Справа не тільки в тому, що раніше життя трупи безпосередньо залежало від кількості проданих квитків. Циркові – це артисти, їм важливо, щоб їхнє мистецтво подобалося публіці. Тому ризикувати успіхом у глядача ніхто не стане.
З цих міркувань не можна сидіти спиною до манежу, переходити дорогу тим, хто йде на виступ, чіпати чужий реквізит, заходити на арену у вуличному взутті та проходити через її центр без діла, класти афішу на стілець або інше сидіння.
Рассказываем, что изменится для части украинцев уже меньше чем через две недели. Один из видов…
Розповідаємо, що зміниться для частини українців вже менше ніж за два тижні. Один з видів…
Представьте, вы подключили к смартфону зарядное устройство, но гаджет не заряжается. Что будете делать в…
Уявіть, ви підключили до смартфона зарядний пристрій, але гаджет не заряджається. Що робитимете в першу…
Украинцам объяснили, почему не стоит встраивать микроволновую печь в шкаф. Популярное дизайнерское решение может создать…
Українцям пояснили, чому не варто вбудовувати мікрохвильову піч в шафу. Популярне дизайнерське рішення може створити…