Китай представив незвичну інженерну машину — «Сянлун-1», який виробники називають першим у світі бурильно-вибуховим тунелепрохідним щитом. Це гібрид двох принципово різних методів проходки тунелів: традиційного вибухового й механізованого, — зведених в одному 400-тонному агрегаті.
Два методи в одній машині
Досі тунелі прокладали або вибухами (спершу свердлять шпури, закладають заряд, підривають породу й вивозять уламки), або тунелепрохідними щитами (гігантські машини, що механічно «прогризають» ґрунт ротором). Кожен спосіб має свої межі: вибух ефективний у твердих породах, але переривчастий, а щити пасують для м’яких ґрунтів, але буксують у міцній скелі.
«Сянлун-1» об’єднує обидва підходи. Машина має порожнистий обертовий пристрій, який дозволяє гнучко перемикати режими роботи: підривати породу попереду й вибирати її ротором позаду, або навпаки, або вести суцільне механічне буріння. Фактично щит спершу «розпушує» тверду скелю вибухом, а потім безперервно вибирає її механізовано — і саме це поєднання дає, за заявою розробників, приріст ефективності до 30% у твердих породах.
Характеристики й де застосують
Машину спільно створили Університет Цінхуа та China Railway Science and Industry Group, а зійшла вона з конвеєра в Ухані. Довжина агрегата — 70 метрів, діаметр проходки — 4,55 метра, центральний ріжучий диск — 1,2 метра, повна маса — близько 400 тонн.
Окрема перевага — універсальність: «Сянлун-1» розрахований на складні геологічні умови, від гірських ударів і зон розлому до деформацій м’яких порід, де звичайні щити відчувають труднощі. Крім того, породу з виробки одразу переробляють на будівельний щебінь, тобто відходи проходки йдуть у діло.
Перший щит задіють на будівництві гідроакумулювальної електростанції. Надалі такі машини планують використовувати на великих транспортних коридорах, гідроенергетичних об’єктах і для глибокого видобутку ресурсів. Розробка вкотре демонструє амбіції Китаю в галузі важкого машинобудування — сегменті, де країна за останнє десятиліття перетворилася зі споживача на одного зі світових лідерів.
Нагадаємо, Китай активно освоює й інші «важкі» технології: раніше ми писали, що дослідження зразків зі зворотного боку Місяця, привезених китайським зондом «Чан’е-6», спростувало популярну теорію про давню історію Сонячної системи.
