Геомагнітна буря, яка накрила Землю у травні 2024 року, запам’яталася не лише яскравими полярними сяйвами на незвичних широтах. Нові дані показали, що під час цієї події навколо планети відбувалися процеси, які можуть змінити підхід до прогнозування космічної погоди.
Йдеться про так звану бурю Gannon — одну з найпотужніших геомагнітних бур у сучасній історії. Вона почалася після серії сильних сонячних спалахів і корональних викидів маси. Хмари зарядженої плазми дісталися Землі 10 травня 2024 року та сильно збурили магнітосферу планети.
Земля сама «підживила» бурю
Міжнародна група дослідників проаналізувала дані японського супутника Arase, який у потрібний момент опинився в зоні кільцевого струму. Як ідеться у дослідженні, опублікованому в Science Advances, це дозволило вперше одночасно порівняти склад частинок у кільцевому струмі та сонячному вітрі під час бурі такої сили.
Раніше вважалося, що під час найсильніших бур велику роль відіграють частинки, принесені сонячним вітром. Але нові вимірювання показали іншу картину. Приблизно 85% зареєстрованих іонів були іонами кисню, які походили не від Сонця, а з верхніх шарів земної атмосфери — іоносфери.
Інакше кажучи, сонячний удар запустив бурю, але сама Земля теж стала активним учасником процесу. Її атмосфера викинула у магнітосферу велику кількість важких іонів, які могли посилити збурення магнітного поля.
Чому це важливо для прогнозів
Під час піку бурі супутник Arase зафіксував приблизно 40-відсоткове ослаблення магнітного поля на висоті близько 16 тисяч кілометрів. Також у цій зоні зменшилася кількість високоенергетичних електронів, які зазвичай рухаються навколо Землі.
Це відкриття важливе не лише для науки. Сильні геомагнітні бурі можуть впливати на супутники, GPS, радіозв’язок, авіацію та енергосистеми. Тому точніші прогнози космічної погоди стають дедалі важливішими для сучасної інфраструктури.
Нові результати показують, що для прогнозування таких подій недостатньо стежити лише за Сонцем і сонячним вітром. Потрібно також враховувати стан земної атмосфери, адже саме вона може суттєво посилювати наслідки екстремальних бур.
Фактично дослідження пояснює, чому травнева буря 2024 року була настільки незвичною. Вона виявилася не просто ударом із боку Сонця, а складною взаємодією між сонячною плазмою, магнітосферою та верхніми шарами атмосфери Землі.
