Пошуки позаземних цивілізацій можуть бути складнішими, ніж вважалося раніше. Нове дослідження припускає, що радіосигнали від потенційних інопланетних технологій можуть спотворюватися ще до того, як залишать свою зоряну систему. Причиною може бути космічна погода — плазма, зоряний вітер і потужні викиди речовини від зірок.
Йдеться не про доказ існування інопланетян, а про нове пояснення того, чому програми SETI десятиліттями не можуть знайти переконливих техносигнатур. Дослідники вважають, що людство могло шукати занадто «ідеальні» сигнали — дуже вузькі піки радіовипромінювання, які легко відрізнити від природних джерел.
Такі вузькосмугові сигнали справді вважаються перспективними для пошуку технологічних цивілізацій, адже в природі вони майже не виникають. Проблема в тому, що сигнал може змінитися під впливом середовища навколо своєї зірки. У результаті він перестає виглядати як чіткий радіопік і розмазується по ширшому діапазону частот.
Космічна погода може «розмивати» сигнал
Автори роботи, опублікованої в The Astrophysical Journal, звернули увагу на вплив плазми поблизу зірок. Заряджені частинки, зоряні вітри та корональні викиди маси можуть змінювати форму радіохвиль. Якщо передавач на далекій планеті створює вузький і потужний сигнал, він не обов’язково залишиться таким після проходження через турбулентне середовище біля своєї зорі.
У такому випадку енергія сигналу розподіляється на ширший діапазон частот. Для земних радіотелескопів це означає, що пік стає слабшим і може опуститися нижче порогу виявлення. Формально сигнал існує, але пошукові алгоритми його просто не помічають, бо налаштовані на інший тип «відбитка».
Для перевірки ідеї науковці використали дані про те, як космічна погода впливала на зв’язок із земними космічними апаратами. Зокрема, вони врахували історичні спостереження за передаванням сигналів від місій Mariner IV та Viking. На основі цих даних дослідники змоделювали, що могло б статися з подібними сигналами в інших зоряних системах.
Особливу увагу приділили червоним карликам — зорям типу M. Вони є найпоширенішими в Чумацькому Шляху й становлять приблизно три чверті всіх зірок галактики. Багато потенційно придатних для життя екзопланет обертаються саме навколо таких зірок, але вони часто активніші за Сонце. Це може робити радіосигнали з таких систем ще складнішими для виявлення.
Що це змінює для SETI
Нове дослідження не розв’язує повністю парадокс Фермі, тобто питання, чому за величезної кількості планет людство досі не знайшло слідів інших цивілізацій. Однак воно додає важливе уточнення: відсутність сигналів не обов’язково означає відсутність передавачів. Можливо, частина сигналів просто приходить до нас у формі, яку сучасні системи пошуку не вважають перспективною.
Дослідники пропонують враховувати ефект розширення сигналу під час майбутніх спостережень. Замість пошуку лише ідеально вузьких радіопіків телескопи мають бути чутливими і до трохи ширших, слабших та змінених сигналів. Також науковці вказують, що в деяких випадках варто спостерігати на вищих радіочастотах, де вплив плазми може бути меншим.
Це особливо важливо для телескопів нового покоління, зокрема SKA-Low, які мають значно підвищити чутливість радіоастрономії. Якщо нова модель правильна, майбутні пошуки позаземних цивілізацій можуть стати ефективнішими не завдяки простому збільшенню потужності телескопів, а завдяки зміні підходу до аналізу сигналів.
Іншими словами, космос може бути не таким мовчазним, як здається. Можливо, людство досі просто слухало не ту форму сигналу.
