Китайський супутник Einstein Probe зафіксував незвичайний рентгенівський спалах, походження якого поки не вдалося пояснити. Подія отримала назву EP240305a і вже зацікавила астрономів у різних країнах, адже вона схожа на гамма-спалах, але має одну дуже дивну особливість: гамма-випромінювання під час нього не виявили.
Сигнал зареєстрували 5 березня 2024 року. Einstein Probe, створений для пошуку короткочасних рентгенівських спалахів, зафіксував два потужні імпульси рентгенівського випромінювання. Між ними була пауза приблизно 200 секунд. Перший спалах тривав близько двох хвилин, другий — трохи понад чотири хвилини.
Уже сама структура події натякала, що йдеться про щось незвичайне.
Що побачили телескопи
Після виявлення сигналу астрономи запустили широку кампанію спостережень. До роботи залучили інструменти, які працюють у різних діапазонах: рентгенівському, видимому, інфрачервоному та радіодіапазоні.
З’ясувалося, що рентгенівське випромінювання згасло за кілька днів. Водночас радіосигнал зберігався ще багато тижнів і слабшав поступово. Саме це й зробило EP240305a особливо загадковим: така комбінація характеристик не відповідає жодному добре відомому типу короткочасних космічних подій.
Дослідники порівняли сигнал із різними сценаріями. Наприклад, вони відкинули варіант із руйнуванням зорі надмасивною чорною дірою, бо такі події зазвичай залишаються помітними місяцями або навіть роками. Не підійшли й зоряні спалахи, у яких радіовипромінювання зникає значно швидше. Класичні рентгенівські вибухи, пов’язані з нейтронними зорями, також не пояснюють наявність такого радіосигналу.
Чому це може бути “гамма-спалах без гамма-променів”
Найближчим поясненням залишаються гамма-спалахи — надзвичайно потужні вибухи, які виникають під час колапсу масивних зір або зіткнення нейтронних зір. Але саме тут і виникає головна проблема: у випадку EP240305a детектори не зареєстрували гамма-випромінювання, яке зазвичай є ключовою ознакою таких подій.
Одна з гіпотез полягає в тому, що гамма-промені все ж були, але їхній потік був спрямований не в бік Землі. Інший варіант — випромінювання могло бути поглинуте або сильно ослаблене щільною речовиною навколо джерела вибуху.
Через це вчені описують EP240305a як подію, схожу на гамма-спалах, але без виявленого гамма-випромінювання. У ширшому сенсі це може бути позагалактичне швидке рентгенівське явище — клас подій, які ще потребують кращого розуміння.
Чому відкриття важливе
Цей випадок показує, наскільки корисним може бути Einstein Probe. Супутник почав роботу у 2024 році як спільна місія Китайської академії наук і Європейської космічної агенції.
Його особливість — нові рентгенівські телескопи, конструкція яких натхненна будовою очей омарів. Завдяки цьому апарат може одночасно стежити за великою ділянкою неба й швидко помічати короткі спалахи, які раніше могли просто залишатися непоміченими.
Для астрономів це дуже важливо: коли подібний сигнал фіксують одразу, інші телескопи на Землі та в космосі можна швидко спрямувати на джерело. Саме так з’являється шанс вловити деталі подій, які тривають лічені хвилини або години.
EP240305a поки залишається загадкою. Але саме такі сигнали допомагають астрономам знаходити нові типи космічних вибухів і краще розуміти, що відбувається далеко за межами нашої галактики.
