5 міфів про кібербезпеку у які вірить більшість українців

Уявлення середнього українського користувача про комп’ютерну безпеку далеко не завжди близькі до реальності. На жаль, багато міфів про кіберзагрози створюються та підтримуються письменниками та авторами сценаріїв фільмів та серіалів. Тих самих, у яких хакери не користуються мишею та тачпадом, та за дві хвилини зламують будь-який захист і чомусь працюють виключно у MS DOS. Розглянемо п’ять найпопулярніших міфів про кібербезпеку.

Міф №1: Можна створити надійний пароль, який ніхто ніколи не зламає

Перший міф пов’язані з вірою у надійність паролів. Так, комбінація з 12-16 букв, цифр та спеціальних символів досить стійка до злому, але:

• Ваш пароль є на сервері, до якого надається доступ. Якщо ви користуєтеся опцією збереження паролів, він є ще й на сайті розробника браузера;
• пароль може бути викрадений за допомогою кейлогера – шпигунської програми, яка відстежує дії користувача.  

Міф №2: Антивірус дає стовідсотковий захист від «шкідливого ПЗ»

На 100% від вірусів захищений лише комп’ютер, який:

• не підключений до мережі;
• працює з певним набором програмних засобів, а нове ПЗ не встановлюється.   

Віруси і черв’яки спочатку заражають кілька комп’ютерів, а потім потрапляють у бази даних антивірусних пакетів. Нерідко рахунок інфікованих серверів та робочих станцій йде на сотні тисяч та мільйони. І далеко не факт, що захисна програма зможе виявити шкідливий код засобами евристичного аналізу.

Міф №3: З кожним роком інформаційна безпека все вище

Розробники програмного забезпечення «латають» діри в безпеці додатків, покращуються алгоритми евристичного аналізу, але щодня антивірусні бази даних поповнюються все новими та новими «шкідниками». 

Але є інші вразливості. Пишеться шкідливий код, який не піддається евристиці. Хакери вдосконалюють техніку атак. Удосконалюються методи захисту, удосконалюються погрози. Тому рівень небезпеки завжди високий. 

Міф №4: Якщо не завантажувати програми, вірусної загрози немає

Шкідливий код може потрапити на комп’ютер без участі користувача. Мережеві черв’яки заражають сервери та робочі станції, використовуючи вразливості операційної системи та програмного забезпечення. Наприклад, поштові клієнти. Відомі випадки , коли черв’яки інфікували таким чином десятки тисяч комп’ютерів за кілька хвилин. 

Міф №5: Усі антивіруси однакові

Користувач ставить першу-ліпшу захисну програму, мотивуючи це тим, що «всі антивіруси однакові». Це не так. Антивірусні пакети розрізняються за кількістю помилкових спрацьовувань, баз даних «зловредів», алгоритмів евристичного аналізу. При виборі програми захисту ПК, ноутбука або смартфона можна орієнтуватися на тести незалежної лабораторії AV-TEST. Протягом останніх 18 років ця організація вважається найавторитетнішим упорядником рейтингів антивірусного ПЗ.