Новини

Жителі Луганщини розповіли про жахи Голодомору: почали говорити без страху бути покараними

У день пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 роках жителі Луганщини поділилися жахливими спогадами про ті часи. Геноцид, який влаштувала радянська влада проти українського народу, назавжди залишиться в пам’яті українців. Жахливі події тих часів люди довгий час намагалися тримати в таємниці, щоб не травмувати нове покоління людей.


Однак з року в рік піднімаються нові архіви документів, які раніше не можна було розголошувати.

Люди заговорили по всій Україні

Наприклад, жителі Луганської області поділилися історіями того періоду. Сватівський краєзнавчий музей організував день пам’яті. Тільки в районі цього населеного пункту померло від голоду 2,7 тисячі людей.

Житель селища Мілуватка, Олександр Жувака, розповів, скільки горя принесли більшовики його дідусеві та бабусі. У них відібрали все: будинок, мануфактуру, господарство, знаряддя праці. У буквальному сенсі слова, забрали все і не дали можливості навіть заробити собі на шматок хліба. Через це у сім’ї померло двоє маленьких дітей, їх навіть не поховали … викинули в яр, з жахом згадує розповідь дідуся онук. А пізніше дорослих людей вислали з України на Колиму.

Також люди похилого віку, які на момент голодомору були дітьми, розповіли, як їх вчили збирати крихти від хліба. Хто міг, їхав на Донбас, там працювали заради пайків. А ось українців з глибинки чекала сумніша доля – смерть від голоду. Вижили тільки завдяки диву. Їли коріння рослин, насіння амаранту.

У музеї читали письмові спогади Віри Мисько. У жахливих мемуарах жінка розповіла, як у селян з Оборотнівки вилучали останню їжу. Працювала спецгрупа «червона мітла», яка займалася поборами. Тривало це до тих пір, поки зневірені голодні люди не пішли на крайні заходи. Вони застрелили учасників групи.

Наші новини такожо доступні в Telegram, Facebook,Instagram та Twitter



Новини по темі

Back to top button