Ця річ з минулого сильно здивує сучасних дітей: колись вона була у кожного школяра
Для сучасних школярів, які звикли до зручних кулькових ручок і яскравих зошитів, деяке шкільне приладдя з минулого виглядає дивно або незрозуміло. Одним із таких предметів був кольоровий аркуш паперу, який містився у кожному зошиті радянських школярів. Це була промокашка — важливий атрибут навчання, про який нині мало хто з молоді знає.
Навіщо потрібна була промокашка?
У ті часи учні писали паперовими ручками з рідким чорнилом, яке висихало повільно. Щоб уникнути плям на зошитах і руках, школярі промокали свіжий текст спеціальним папером. Промокашка ефективно вбирала надлишок чорнила й дозволяла зберегти акуратний вигляд зошита. У складніших випадках, коли чорнило розтікалося у великі плями, її прикладали після того, як рідина трохи “осідала”. Щоправда, іноді промокашка могла підвести, й залишити по собі дірку замість плями.
Функції промокашки не обмежувалися навчанням
Попри своє основне призначення, промокашка мала й інші способи застосування:
- Її використовували як матеріал для саморобок, наприклад, сніжинок з паперу.
- З неї робили літачки для гри на перервах.
- Вона служила секретною шпаргалкою.
- Іноді навіть використовувалась як блокнот або замітки.
Її шорстка поверхня та м’яка структура робили її зручною для творчих експериментів.
Трохи історії
За однією з версій, промокашку винайшли випадково, коли у 1835 році на паперовій фабриці в Англії не додали до суміші клей. Так з’явився папір, непридатний для письма, але чудовий для вбирання рідини. До революції його називали “клякс-папір”, пізніше — просто “промокальний”.
З поширенням кулькових ручок промокашка втратила свою актуальність. Чорнило нових ручок висихало миттєво, тож необхідність у додатковому аркуші зникла. Сьогодні промокашка — це частина історії, ностальгічний спогад для тих, хто навчався у радянських школах.