В ПЦУ розповіли, чому не можна купатися в ополонці на Водохреще
Щороку 19 січня християни східного обряду відзначають Водохреще та Богоявлення. Цього дня вже багато років поспіль люди купалися в ополонці, оскільки вважалося, що вода на свято набуває цілючих властивостей. Проте ця традиція виявилася пострадянським спотворенням українських національно-релігійних традицій, а українські козаки ніколи не пірнали в ополонку.
Таку інформацію розповів священнослужитель Православної Церкви України Іван Назарик на своїй сторінці у facebook.
Він стверджує, що традиція пірнати в ополонку на свято Богоявлення ніколи не була українською християнською традицією. Більше того, щойно освячену воду було не прийнято буднити своїм тілом. Навпкаи, освячену воду набирали для пиття.
Традиція пірнати в ополонку зявилася ще в 90-х роках і набула широкого поширенення лише в двохтисячних роках, коли про неї почали говорити засоби масової інформації та популяризувати деякі політики.
В ході цього моржування багато років підмінювався зміст великого християнського свята. Його перетвлрили на якийсь безглуздий ритуал, більше схожий на язичництво.
Натомість священослужитель розповів про те, як відзначали це свято українські козаки на Запорізькій Січі. За спогадами старого запорожця Микити Коржа, які в XIX ст записано з вуст очевидця в працях історика козацтва професора Дмитра Яворницького.
Щороку на свято Водохреща з самого ранку на Запорізькій Січі всі збиралися перед церквою та стояли рядами по куренях без шапок аж до завершення служби. Вони були одягнені в найкращий одяг, брали найкращу зброю, особливі прапори та сідали на прибраних коней.
Після закінчення служби настоятель з хрестом в руці виходив з церкви. За ним йшли ієромонахи з Євангеліями та іконами в дорогому одязі. Далі козаки та весь інший народ йшли до Дніпра.
Посеред річки вони слухали службу Божу, а архімандрит вперше занурював хрест в воду. Козаки гримали заплом, що аж земля стогнала. Так повторювали кілька разів. Освячену воду набирали для пиття, вона зберігалася протягом року.