Вчені знайшли можливого предка всіх чотирилапих, у тому числі й людей

Співробітники лабораторії еволюційної морфології RIKEN з’ясували , що давнє рибоподібне хребетне Palaeospondylus, ймовірно, було одним з найраніших предків чотириногих тварин, включаючи людину.
Palaeospondylus – це маленьке рибоподібне хребетне, довжиною близько 5 см. Воно було схоже на вугра і мешкало в девонський період близько 390 млн. років тому. У вчених було багато його скам’янілостей, але через свої невеликі розміри та низькоякісні дані про реконструкції черепа, було важко розмістити його на еволюційному дереві.

Вважалося, що Palaeospondylus схожий як на щелепні, так і на безщелепні риби. А серед незвичайних особливостей зазначалося, що у хребетного не було зубів і покривних кісток.
Щоб досконально вивчити Palaeospondylus, дослідники використовували надзвичайно потужний синхротрон RIKEN SPring-8, щоб провести мікро-комп’ютерну томографію у високій якості з використанням рентгенівських променів.
Сканування з високою роздільною здатністю виявило кілька важливих особливостей. По-перше, дослідники виявили три напівкруглі канали, що явно вказують на морфологію внутрішнього вуха, яка також є у щелепних хребетних. Це вирішило одну з проблем, оскільки попередні дослідження припускали, що Palaeospondylus був еволюційно ближче до примітивних безщелепних хребетних. Потім вони виявили ключові особливості черепа, на основі яких Palaeospondylus треба помістити в категорію тетраподоморфів – вона складається з чотириногих та їхніх найближчих стародавніх родичів.
Декілька аналізів показали, що Palaeospondylus був більш тісно пов’язаний з чотирилапими, ніж з багатьма іншими відомими тетраподоморфами, у яких все ще збереглися плавники.
Відсутність зубів і кісток спантеличила вчених. Вони припустили, що мають справу із зародком, у якого вони ще не встигли розвинутися. Але також не виключено, що Palaeospondylus втратив їх внаслідок «примхи еволюції» і після цього став розвиватися іншим шляхом – можливо, удосконалюючи передні та задні кінцівки.