Стало відомо, чому в Україні їдять гречку, а в Європі – ні

Гречана каша – мабуть, одна з найпопулярніших страв на всьому пострадянському просторі. Незамінний продукт нам давали в дитячому садку та шкільній їдальні, він був невід’ємною частиною армійського меню, і завдяки вмісту вітамінів продовжує зберігатися в «засіках» кожної сім’ї.

Тим дивніше, що в Америці та Західній Європі з гречкою практично не знайомі. Тут крупа розглядається або як корм для тварин, або як вегетаріанський продукт. У звичайних продуктових магазинах гречку не знайдеш.

Чому гречана крупа виявилася непопулярною на Заході? Як щепилась любов до гречки в Україні, і де ще вирощують таку культуру?

Грецька каша — матінка наша

«Грецька каша — матінка наша, а хлібець житній — батько наш рідний» (українське прислів’я).

Вважається, що гречка відома людству вже понад 5 тисяч років. Першими вирощувати її розпочали китайці. До XV століття до н. культура поширилася по всій Східній Азії, а в VI столітті н.е. вона стала відома народам Близького Сходу.

Слов’ян із гречкою познайомили візантійці. Саме тому рослина так і називається : “гречка”, значить “грецька”.

Як би там не було, для слов’ян гречана каша швидко стала другим хлібом. Справа в тому, що вуглеводи, що містяться у крупі, належать до повільних. Її вживання характеризується швидким насиченням та збереженням такого почуття на тривалий час.

У давнину про це звичайно не знали, але гречка є багатим джерелом заліза. У ній укладено величезну кількість вітамінів та корисних мінералів. Крім того, крупа не агресивна по відношенню до кишечника, за винятком виникнення кишкових розладів.

В ідеалі, гречану кашу рекомендують вживати з білковими продуктами, бажано піснішими: рибою або птицею. Проте не менш поширені каші на молоці або просто на воді, але з олією.

Чому гречку не їдять у Європі?

Іноземці знаходять гречку гіркою та несмачною. Варто зауважити, вважають так не лише європейці, а й самі азіати. В Індії гречку називають «чорним рисом» і розглядають як їжу для бідних. І тут, і там крупа продається у необробленому, не обсмаженому вигляді.

Гречана локшина соба

Втім, сказати, що, окрім України, гречка нікому не потрібна не можна. Китайці і японці, змішуючи гречане борошно з пшеничною, роблять із неї хліб і локшину. Досить популярним на Сході є гречаний чай.

Не відмовляються від гречаних млинців французи. Готують зелену гречку на пару прихильники здорового харчування у всьому світі.

Чому гречка виявилася популярною в Україні?

Любов до гречки в українців прищепилася у роки Радянського Союзу.

В умовах розрухи після Першої світової війни, голодомору в 1930-х роках, Другої світової війни та постійного дефіциту, гречка залишалася одним із найдешевших і доступних продуктів.

Поруч із картоплею, крупа, справді, була другим хлібом. Витіснити її не змогла ні американська кукурудза, ні азіатський рис – бо абсолютно несмачний.

Рисові поля – майже неможливий пейзаж для України

Гречка – це єдиний доступний продукт, який можна зварити просто на воді і він матиме хоч якийсь смак.

Макарони, здебільшого, українці ненавидять. Якщо в поданні італійців макарони – це паста з помідорами, часником, базиліком, песто та всякими морськими гадами, то в наших очах макарони – це тарілка сухих ріжків із котлетою, якими годують переважно у лікарнях. Це ж стосується «армійської» перловки.

Так і виходить, що хоч сто років тому, хоч сьогодні, гречка залишається найбільш доступною (з цим пунктом останнім часом не все так однозначно), корисною та смачнішою їжею.