Нічого святого: як “Незамінний помічник для мам” занапастив життя тисяч маленьких дітей
У 1845 році американський аптекар Джеремі Кертіс разом зі своїм колегою Бенджаміном А. Перкінсом і улюбленою тещею Шарлоттою Н. Уінслоу (яка, як пізніше з’ясувалося, була не більш ніж вигаданим персонажем-частиною бренду) запатентували і випустили на ринок чудодійний сироп за секретним сімейним рецептом».
У рекламних оголошеннях, що друкуються в куховарських книгах, жіночих журналах, газетах, календарях і каталогах поштових товарів, повідомлялося, що чудовий засіб місіс Уінслоу не тільки значно полегшить болі при прорізуванні зубів і кольках, відрегулює роботу кишечника, але й допоможе неспокійним немовлятам заснути міцним здоровим сном.
Завдяки агресивній рекламній кампанії мікстура стала надзвичайно популярною серед молодих мам, нянь та медсестер, а продажі у Великій Британії та США незабаром досягли півтора мільйона пляшок на рік.
Реклама заспокійливого сиропу місіс Уїнслоу. Джерело зображення: аохів Університету Маямі
Засіб дійсно працював: «Дітям до одного місяця від 6 до 10 крапель, від трьох місяців – по половині чайної ложки, від шести місяців і старше – по чайній ложці три-чотири рази на день», – і малюки не турбували батьків криками, міцно засипаючи на всю ніч. Щоправда, іноді деякі малюки вже не прокидалися, але лікарі пов’язували це із серцевою недостатністю та синдромом раптової дитячої смерті.
Одним із перших питання про високу дитячу смертність підняв хірург Вільям Фредерік Тейлор у 1891 році. У своїй промові перед Законодавчою радою Квінсленду, він говорив: «У нас у країні дуже висока дитяча смертність, і, без сумніву, багато в чому це пов’язано з ліками. Часто лікарі, які приїхали на виклик, виявляють немовлят із звуженими зіницями в стані непритомності або коми. Хоча смерть дитини могла бути пов’язана з якимось препаратом, можливо, популярним заспокійливим сиропом місіс Уінслоу або порошками Стідмана, переконати матерів у цьому майже неможливо».
Пляшечка з-під заспокійливого сиропу місіс Уінслоу
Однак слова стурбованого лікаря не були почуті, і стан справ не змінювався аж до 1906 року, коли в США ухвалили закон про харчові добавки та лікарські препарати, який зобов’язує виробників друкувати на упаковках склад.
Хочете дізнатися, що було в тому «дивовижному сиропі»?
Активною речовиною, що заспокоює малюків, був морфін у концентрації 65 мг на рідку унцію (28 гр). Крім цього у складі були присутні карбонат натрію та нашатирний спирт.
Всього 25 центів за пляшку
Звичайно, тоді, взагалі, було мало відомо про те, наскільки небезпечний морфін і яке звикання він викликає, а виробники часто і самі не здогадувалися про всі ефекти інгредієнтів, що використовуються.
Проте в 1911 році Американською медичною асоціацією була випущена викривальна стаття «Ліки від усіх хвороб і шарлатанство», в якій заспокійливий сироп місіс Уінслоу назвали «дітовбивцею».
Ілюстрація з викривальної статті, в журналі Американської медичної асоціації.
Але незважаючи на загальне засудження медиками та часткову зміну рецептури, виробництво та продаж пекельної мікстури не припинялися до 1930 року.