Які комп’ютерні фішки з минулого не зустрінеш в сучасному комп’ютері

Останні 30 років комп’ютери розвиваються семимильними кроками. Мабуть, це єдина сфера, яка набула такого швидкого розвитку. Згадаймо 5 комп’ютерних фішок, які зараз вже і не зустрінеш на сучасному ПК.

Кнопка “Турбо”

Багато хто подумає, що кнопка прискорювала комп’ютер. Але ні. Вона була створена для того, щоб уповільнити комп’ютер. І використовувалася вона на комп’ютерах з тактовою частотою процесора вище 4,77 МГц.

І що тут уповільнювати? Все просто. Було дуже багато програм і навіть ігор, для яких 4 мегагерца було занадто багато і софт працював некоректно. Тому, щоб стара програма працювала коректно, потрібно було зменшити частоту процесора. Більшість системних блоків також мали люмінесцентний індикатор поточної частоти.

Пізніше виробники програмного забезпечення та операційних систем навчилися виконувати різні режими сумісності, щоб не використовувати цю кнопку.

Фізичний ключ на системному блоці

У ті роки операційні системи не вміли розрізняти користувача, тому багато хто ставив пароль на BIOS. Але що робити, якщо потрібно відійти від комп’ютера, не вимикаючи його? Вимкнути можливість доступу до клавіатури за допомогою звичайного ключа, витягнувши його із системного блоку та поклавши в кишеню. Все, більше ніхто, крім власника ключа, не зможе керувати комп’ютером.

Ключ на системному блоці було “ліквідовано”, коли операційні системи навчилися працювати з користувачами.

Внутрішній динамік

Міг підключатися до материнської плати через роз’єм, а міг бути впаяним у плату. Служив для самодіагностики системи при включенні (POST) — якщо комп’ютер мав проблеми, то за кількістю і тривалістю звукового сигналу можна було визначити суть несправності. Фішка його була в тому, що він підказував користувачеві, що все добре або погано ще до ініціалізації відеоадаптера.

Також динамік міг відтворювати найпростіші одноголосі сигнали. Втім, були умільці, які писали різну музику, яка виводилася через цей «біпер». На сучасних материнських платах вже не встановлюють динамік, тому що комп’ютери роблять набагато стабільнішими, ніж 30 років тому. Хоча сьогодні все ще можна підключити зовнішній «біпер».

Досвідчені користувачі можуть користуватися спеціальним індикатором POST, який підключається до материнської плати і показує потрібні цифри, які говорять про самодіагностику ПК. Але на практиці таке зустрічається рідко і тільки на дорогих моделях.

Пам’ятаю мій перший комп’ютер замість включення почав дико і безперервно пищати. Причина була в модулі оперативної пам’яті, що вийшов з ладу.

Перемичка на жорсткому диску

Вона давала зрозуміти системі з якого диска необхідно проводити завантаження операційної системи. Перемичка була потрібна дискам, які підключалися шиною IDE. Як правило, було два положення “Primary” – основний і “Slave” – ​​вторинний. Залежно від виробника, у перемички були додаткові функції, такі як обмеження видимості диска за обсягом (для старих систем), режим заглушки (коли диск не повинен визначатися), а також те, що задумає виробник.

Сучасний HDD

На сучасних SATA дисках теж є перемички, але вони є виключно для досвідченого користувача. Наприклад, якщо потрібно знизити швидкість диска для коректної роботи застарілого комп’ютера із сучасним диском.

“Живлення комп’ютера можна вимкнути”

Ті, хто мав 20 років тому комп’ютер, пам’ятають цей напис. Потрібно було дочекатися поки Windows зробить всі свої справи і відключати живлення тільки після напису. Такою була особливість системи живлення – зараз материнська плата вміє відключати блок живлення, а раніше вимагала фізичного відключення. Сучасна материнська плата вміє працювати з блоком живлення та відключати комп’ютер повністю.