Експерти назвали 8 фактів про SIM-карту, про які ви могли не знати
Якщо коротко, то SIM-картка – це модуль зв’язку, необхідний для повноцінної роботи мобільного телефону. Бажаєте дізнатися більше? Немає проблем.
Щоб використовувати телефон за прямим призначенням, тобто здійснювати дзвінки і відправляти SMS, в нього необхідно вставити картку SIM. Зазвичай саме цим і займаються люди одразу після покупки телефону. На питання «що таке сім-карта», більшість одразу відповість, що це невеликий шматочок пластику з мікросхемою всередині. А в чому її важливість і що буде, якщо увімкнути телефон без неї? Ось над цими питаннями простий користувач замислюється рідко.
Так давайте познайомимося з сім-картою ближче і дізнаємося, яку роль грає цей шматочок пластику в нашому житті.
1. ЩО ОЗНАЧАЄ SIM?
Почнемо з елементарного. Абревіатура SIM прийшла до нас з англійської мови, де вона розшифровується як Subscriber Identity Module, тобто модуль ідентифікації абонента. Вже по одній цій фразі можна багато чого зрозуміти про призначення сім-карти. Образно кажучи, це мініатюрний паспорт для доступу до послуг оператора або документ, що засвідчує вашу особу в мережі.
2. НАВІЩО В ТЕЛЕФОНІ ПОТРІБНА SIM-КАРТКА?
SIM-карта потрібна не для активації телефону – він чудово вмикається і без неї. Можете перевірити самі: витягніть картку та увімкніть телефон. Операційна система завантажиться, майже всі функції будуть доступні.
Перше, що кинеться у вічі – це відсутність сигналу мобільної мережі. За допомогою SIM-карти телефон підтримує зв’язок із стільниковими вежами, відповідно без неї послуги оператора будуть недоступні.
У пам’яті сім-карти записані дані про те, до якої мережі телефон має право підключатися, номер абонента та доступний тип даних (3G, 4G або 5G ). Виймаючи сім-карту, ви позбавляєте телефон інформації, яка потрібна для підключення до мережі. Саме тому сигнал і пропадає.
У той же час деякі види бездротового зв’язку, наприклад Wi-Fi, не залежать від наявності картки SIM. Хоча для голосових викликів по Wi-Fi вона все-таки буде потрібна, тому що передача даних у цьому випадку йде через обладнання мобільного провайдера.
3. SIM-КАРТКИ БУВАЮТЬ РІЗНИХ РОЗМІРІВ
Крім стандартного форм-фактора (він же Mini SIM, 15 х 25 мм) є ще Nano та Micro. Їх фізичні габарити – 15 х 12 та 12,3 х 8,8 мм. Від моделі телефону залежить, який із них підтримуватиметься. Купуючи новий телефон, обов’язково поцікавтеся, який слот у ньому стоїть. Від цього залежить, чи зможете ви відразу поставити в новий телефон стару картку або доведеться вдатися до деяких маніпуляцій.
Перші сім-карти випускалися у форм-факторі 85 х 54 мм, тобто завбільшки приблизно з банківську картку. У сучасних пристроях такий формат не використовується.
Мобільні оператори враховують особливості смартфонів. До абонента SIM-карта потрапляє у стандартному форм-факторі з надрізами під Nano та Micro. Підріжте канцелярським ножем або манікюрними ножицями, і вона легко увійде у відповідний слот на телефоні.
4. ДЕЯКІ ТЕЛЕФОНИ ПІДТРИМУЮТЬ ДВІ SIM-КАРТКИ
Смартфони Dual SIM можуть одночасно приймати сигнал на два абонентські модулі. Таку перевагу оцінять люди, які користуються одним телефонним номером для особистих контактів, іншим для роботи.
Кожному контакту можна додзвонитися з будь-якої SIM-карти, просто при дзвінку телефон уточнюватиме, яку саме картку потрібно задіяти.
Дві сімки на одному телефоні дають ще одну перевагу: якщо в одного оператора покриття нестабільне або часто трапляються збої, на допомогу прийде запасний модуль зв’язку від іншого провайдера.
5. SIM-КАРТКА МАЄ ВБУДОВАНУ ПАМ’ЯТЬ
На сім-карті присутній невеликий обсяг пам’яті. Щоправда, там лише 265 КБ, тож задіяти її як резервне сховище не вдасться.
Ця пам’ять необхідна під такі види даних, як контакти, SMS повідомлення та ін. Це зручно: переходячи з одного телефону на інший, можна просто переставити сім-карту, тоді не доведеться забивати вручну номери або засмучуватися з приводу втраченого листування.
Є спеціальні програми, які дозволяють оперувати пам’яттю SIM-карти, переглядати та видаляти неактуальні дані, щоб не засмічувати ними новий телефон.
6. SIM-КАРТКА НЕ ПРИВ’ЯЗУЄТЬСЯ ДО ОДНОГО ТЕЛЕФОНУ
Зв’язок між SIM-карткою та телефоном не є нерозривним. У будь-який момент картку можна витягнути та підключити до іншого пристрою – планшета, ноутбука з 4G або мобільного модему.
Щоправда, може статися так, що новий пристрій потребує іншого розміру SIM-картки. І тут модуль доведеться підрізати самому чи замовляти в оператора новий. Але це ще не найгірше: набагато гірше, коли новий телефон взагалі відмовляється сприймати картку від конкретного оператора.
7. ЗАЛОЧЕНІ ТЕЛЕФОНИ ПРАЦЮЮТЬ ЛИШЕ З SIM-КАРТКАМИ ПЕВНИХ ОПЕРАТОРІВ
За кордоном поширена практика прив’язувати телефони до конкретного оператора зв’язку. Такий телефон називається залоченим.
Він працює виключно із SIM-картами якогось одного провайдера. Зазвичай ця особливість є результатом партнерства мобільного оператора з виробником. Часто залочені моделі продаються ексклюзивно в салонах зв’язку, і разом з покупкою абоненти укладають обов’язковий контракт на послуги мобільного підключення. SIM-картки від інших провайдерів у таких телефонах просто не працюють.
Розлочений телефон – пряма протилежність до залоченого. Його виробник не має особливих угод із провайдерами зв’язку, тому в ньому розпізнаються картки будь-якого оператора. Магазини мобільної техніки та ремонтні майстерні можуть розблокувати телефон, щоб він міг приймати всі сім-карти, але зазвичай такий телефон коштує дорожче.
Терміни «залочений» та «розлочений» ніяк не пов’язані з блокуванням телефону. Вони не стосуються PIN-коду або інших ключів доступу. А якщо телефон рекламується як «розлочений», це не означає, що в ньому немає екрана блокування.
8. SIM-КАРТУ ДОМАШНЬОГО РЕГІОНУ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗА КОРДОНОМ (СКОРІШЕ ЗА ВСЕ ЦЕ БУДЕ НЕВИГІДНО)
Абонентам, які збираються в подорож за кордон, оператори пропонують послугу роумінгу. Щоб ваша SIM-карта могла працювати за межами Батьківщини, провайдер укладає контракт на використання мережного обладнання, яке належить закордонним компаніям. Таким чином, ваш стільниковий номер діятиме і за кордоном. Ви зможете приймати дзвінки, виходити в інтернет та користуватися іншими мережевими послугами у повному обсязі.
Перед тим як відправитися у відпустку, уважно вивчіть розцінки на роумінг. Як правило, ціна за використання даних за кордоном у рази вища, ніж у домашньому регіоні. Причому вартість може змінюватись ще й залежно від країни перебування.
З метою економії багато мандрівників вважають за краще купувати SIM-карти у місцевих операторів. За такого підходу грошей на зв’язок йде приблизно стільки ж, скільки й у місцевих жителів, тобто набагато менше, ніж було б у роумінгу.
Якщо в смартфоні є слот під другу сім-карту, в ній можна залишити домашній абонентський модуль на випадок, якщо хтось зателефонує на нього.
ВИСНОВОК
SIM-картка – це предмет, знайомий кожному власнику мобільного телефону. Якби в далекому 1991 році розробники GSM не ухвалили рішення про нові принципи ідентифікації абонентів, ми б не змогли сьогодні вибирати зручні тарифи, легко змінювати телефони, зберігаючи вигідні умови зв’язку, підтримувати комунікацію з людьми будь-якої точки світу.
Згодом однієї сім-картки стало мало. Сьогодні багато користувачів заводять другий і навіть третій абонентський модуль, щоб розділяти професійні та особисті контакти.