Вчені розповіли про те, звідки на Землі взялось стільки води
Дійсно, близько 70% поверхні нашої планети покрито водою, а сумарний обсяг води на Землі оцінюється в 1,39 млрд кубічних кілометрів. На перший погляд, здається, що це надзвичайно багато, проте, маса води в порівнянні з масою всієї планети дуже мала: вона приблизно в 4000 разів менша за масу Землі. У цьому світлі маса води вже не здається настільки колосально., але питання все одно залишається: звідки на Землі навіть така кількість води?
На даний момент у вчених є кілька несуперечливих гіпотез про те, як на поверхні Землі виявилося досить води, щоб заповнити океани і моря, а також утворити величезні льодовики. Цілком ймовірно, що кожен з цих механізмів вніс свій внесок в утворення гідросфери Землі і в науковому середовищі суперечки йдуть лише про суттєвості цих вкладів.
Першим джерелом води на Землі є крижані комети і астероїди. Вважається, що вода могла заноситися ними на Землю маленькими порціями протягом мільярдів років і в результаті її накопичилося достатньо, щоб покрити 70% поверхні планети. Протягом довгого часу ця гіпотеза була основною і практично безальтернативною, але сучасні дослідження показують, що занесеної таким чином на Землю води не повинно вистачити, щоб наповнити океани в їх сучасному обсязі.
Ще одне джерело води вважаються хімічні реакції в літосфері: водень і кисень були на Землі з моменту її формування, чекаючи можливості з’єднатися. Дослідження геологів показали, що вода може утворюватися в гірських породах, при контакті мінералів багатих воднем і киснем, після чого різними механізмами переноситься до поверхні. Моделювання цих процесів показує, що через такий механізм могло утворитися в три рази більше води, ніж міститься у всіх океанах в наш час. У зв’язку з цим багато вчених вважають механізм утворення води в літосфері основним джерелом води на Землі.
Третім джерелом води вважаються хімічні реакції в атмосфері. Вода утворювалася там в формі пару, наповнюючи атмосферу, а при виверженнях вулканів конденсувалась на викинутих мікрочастинках і потім випадала на поверхню у вигляді дощу. На даний момент цей механізм вважається найменш істотним і, цілком можливо, що він зробив абсолютно мізерний внесок у наповнення світового океану.