Експерти розповіли про найбільш популярні види телефонного шахрайства в Україні
Нагадаємо, в 2020 році телефонні шахраї викрали в українців майже 16 млрд гривень і не збираються зупинятися. Щоб не попастися на розводи шахраїв, треба знати їх прийоми. Команда GSMinfo за допомогою фахівців з фінансової безпеки склала список 11 найпопулярніших видів телефонного шахрайства. Візьміть на замітку самі і попередьте близьких, особливо літніх людей та підлітків.
1. Скинутий дзвінок.
Що відбувається: дзвонять з невідомого номера, але ви не встигаєте відповісти – дзвінок скидають.
Не можна: передзвонювати. Так шахраї або спам-програми можуть збирати інформацію про діючі номери. Крім того, виклик може бути платним і оплачувати його доведеться не за звичним тарифом.
Якщо попалися: якщо передзвонили по платному номеру, повернути гроші неможливо. Мобільні оператори пропонують спеціальні опції, що дозволяють блокувати підозрілі дзвінки. Але їх підключення не гарантує, що таких дзвінків більше не буде.
Куди звертатися: до мобільного оператора, щоб номер, з якого дзвонили, заблокували.
2. Підозріле списання коштів.
Що відбувається: дзвонять нібито з банку, картою якого ви користуєтеся, і кажуть, що зафіксовано підозріле зняття коштів з вашого рахунку (варіант – перевід). Щоб запобігти втраті грошей, терміново просять назвати реквізити та інші дані.
Не можна: називати жодних даних. Краще якомога швидше скинути дзвінок і передзвонити в банк за телефоном, вказаним на карті або на офіційному сайті.
Якщо попалися: терміново дзвонити в банк або через особистий кабінет в інтернеті / мобільному додатку заблокувати карту, поки шахраї не встигли скористатися отриманими даними. Якщо встигли – все одно блокувати, оскільки вона вже скомпрометована.
Куди звертатися: в свій банк і в поліцію, в разі втрати грошей.
3. Карта заблокована.
Що відбувається: від імені банку приходить смс, що ваша карта заблокована і необхідно терміново зв’язатися з ними для уточнення інформації. Тут же вказано номер, за яким потрібно зателефонувати.
Не можна: телефонувати за номером з повідомлення. Дзвінок може бути платним, а крім того, вас можуть попросити назвати дані карти для її нібито розблокування. Робити цього, зрозуміло, не можна.
Якщо попалися: просто заплатили за дзвінок – то діємо, як у випадку 2; якщо назвали дані і / або втратили грошей, то блокуйте карту.
Куди звертатися: в свій банк, щоб переконатися, що з картою все в порядку, а далі – по ситуації.
4. Безпечна карта.
Що відбувається: дзвонить нібито співробітник банку або службовець МВС і каже, що тільки що відвернена шахрайська спроба зняти гроші з вашого рахунку. Далі він намагається переконати, що у ваших інтересах прямо зараз прикріпити до онлайн-банку нову карту і перевести на неї всі гроші. Як тільки ви це зробите, кошти відправляться до зловмисників.
Не можна: продовжувати розмову і виконувати прохання.
Якщо попалися: повернути гроші неможливо.
Куди звертатися: в поліцію.
Іван Макаров, прес-секретар банку:
«Якщо вам дзвонять і представляються співробітником будь-якої служби банку і пропонують підтвердити проведення якоїсь банківської операції або починають лякати блокуванням рахунків чи загрозою несанкціонованого списання з них коштів, потрібно відразу перервати розмову і більше не вживати ніяких дій. Банки не обдзвонюють своїх клієнтів з такими питаннями, цим займаються шахраї. Багато з них дуже добре підготовлені, тому не треба намагатися вступати в дискусії – просто кладіть трубку. Сповіщати банк про дзвінок, на жаль, марно. Тому що зловмисники часто користуються програмними рішеннями, які дозволяють показувати будь-який номер телефону.
Якщо ви попалися на вудку шахраїв і передали їм навіть не дані про карту, а лише коди підтвердження тієї чи іншої операції, на практиці зробити що-небудь для порятунку грошей вже не можна. Згідно з правилами міжнародних платіжних систем, якщо транзакція підтверджена пін-кодом або кодом авторизації, який прийшов в смс, то жодних претензій від клієнта не приймаються, і відіграти назад переказ грошей, які шахраї відразу починають перекидати з одного рахунку на інший, неможливо.
Багатьох оброблених зловмисниками людей складно переконати не робити нав’язувану ними операцію. У минулому році в банки Харкова неодноразово зверталися клієнти, які не просто щось підтверджували по телефону, а хотіли зняти гроші зі свого рахунку і перевести їх на рахунок іншої особи, яка явно не доводиться їм родичем. Щоб переконати їх зупинитися, часто доводилося задіяти всіх співробітників офісу – адже «служба безпеки», звичайно, попередила, що у відділенні засіли «подільники», які не хочуть, щоб клієнт «врятував свої гроші зі зламаного рахунку».
Тому обов’язково і постійно потрібно проводити профілактичні бесіди зі своїми літніми родичами, з рідними, які легко піддаються навіюванню. А ще потрібно пам’ятати, що мобільний телефон – це комп’ютерний пристрій, який також необхідно захищати антивірусними програмами, як і ПК або ноутбук».
5. Виграш в лотерею.
Що відбувається: приходить смс або дзвінок: «Ви виграли 500 000 гривень (або інший великий приз)». Для отримання виграшу пропонується пройти за посиланням, написати смс або зателефонувати за вказаним номером.
Якщо ви не брали участь в лотереї, ігноруйте повідомлення – це точно шахраї. Якщо брали участь, обов’язково зайдіть на офіційний сайт організатора. Самостійно через браузер, але ні в якому разі не через посилання в смс: воно може бути фішинговим і вести на сайт, спеціально створений шахраями для виманювання персональних даних користувачів.
Не можна: переходити за посиланнями, відправляти смс і передзвонювати.
Якщо попалися: якщо встигли назвати / передати дані карти, негайно телефонуйте в банк і блокуйте її. Якщо перейшли за підозрілим посиланням і ввели логін, пароль та інші дані, наприклад, від акаунта в соц. мережі, терміново міняйте все на нове. Проскануйте телефон антивірусом.
Куди звертатися: повідомте про розсилку мобільному оператору. Якщо втратили гроші, заявіть в поліцію.
6. Близька людина в біді.
Що відбувається: шахрай телефонує і представляється вашим знайомим / близьким / родичем. Каже, що телефон сів, а сам він потрапив у біду, як правило, затриманий за серйозний злочин, і потребує допомоги. Чути зазвичай погано, але дуже схоже на правду. Щоб «відмазатися», просять привезти гроші в певне місце або перевести на рахунок.
Не можна: робити те, що просять. Досить зв’язатися з тим, хто нібито затриманий (або з його родиною / колегами / друзями), щоб зрозуміти – з ним все в порядку.
Якщо попався: повернути кошти не можна.
Куди звертатися: в поліцію.
7. Мобільний перевід помилково.
Що відбувається: приходить смс, що на ваш рахунок зарахований перевід. Незабаром дзвонять і пояснюють, що гроші переведені помилково, і просять повернути їх назад, відправивши смс на певний номер.
Не можна: слідувати вказівкам. Знайте, якщо трапляється помилка, перевести кошти по вірному номеру завжди можна через мобільного оператора без вашої участі.
Якщо попалися: гроші повернути не можна.
Куди звертатися: повідомляйте свого оператора зв’язку про спробу шахрайства.
8. Акція від мобільного оператора.
Що відбувається: дзвонить нібито представник мобільного оператора і каже, що у вас була підключена послуга зі щоденною абонентською платою. Для її відключення просить набрати під диктовку код або відправити повідомлення на певний номер. Як тільки ви це зробите, з вашого рахунку спишуть гроші. Зазвичай мова йде про тризначні суми.
Не можна: продовжувати розмову. Оператори не зацікавлені у відключенні платних послуг! Краще передзвонити за офіційним номером оператора або уточнити набір підключених послуг в мобільному додатку.
Якщо попалися: повернути гроші практично неможливо.
Куди звертатися: в поліцію.
9. Виманювання платежів на сайтах оголошень.
Що відбувається: при розміщенні оголошення на спеціалізованому інтернет-ресурсі з вами на зв’язок виходить інший користувач і повідомляє, що він готовий купити ваш товар або продати те, що ви шукаєте. Для здійснення угоди він просить продиктувати йому CVV / CVC карти або ж код з смс від банку. Пояснювати необхідність, навіщо йому ці дані, шахрай може по-різному: стверджувати, що згідно з правилами безпеки банку це необхідно для верифікації вашої карти або переконувати, що без цих даних неможливо оформити доставку.
Не можна: передавати ніякі дані.
Якщо попалися: гроші повернути не можна.
Куди звертатися: в банк, щоб заблокувати карту, в поліцію. А також – в службу підтримки інтернет-ресурсу і тільки через спеціальну форму на оригінальному сайті: знайдіть її самі. Шахраї можуть надсилати підроблені форми зв’язку служби підтримки або помилкові номери телефонів.
Щоб покупка і продаж товарів на онлайн-платформах була безпечною, досить дотримуватися кількох простих правил:
1. Ніколи не передавати третім особам персональні платіжні дані (CVV / CVC-код карти або коди з смс від банку).
2. Не переходити за посиланнями на зовнішні сайти, які надсилають інші користувачі, і не вводити там свої дані.
3. Ніколи не вносити передоплату за товар – ні повну, ні часткову.
4. Якщо на сайті, яким ви користуєтеся для продажу або покупки онлайн, є вбудований месенджер, потрібно вести все спілкування з іншими користувачами всередині цього месенджера, а не по телефону чи WhatsApp.
10. Підійдіть до банкомату.
Що відбувається: ви продаєте щось на сайті оголошень. Вам телефонує «покупець», уточнює деталі та ціну. Каже, що готовий оплатити товар зручним для вас способом, наприклад, перевести на карту. Незабаром передзвонює, пояснюючи, що перевід з якихось причин не проходить (у нього інший банк, комісія, немає поруч відкритого відділення і т. д.). Потім просить вас підійти до банкомату, щоб нібито швидко оформити переведення на ваш рахунок. Його мета – заморочити голову і за допомогою заплутаних маніпуляцій змусити перевести гроші з вашого рахунку на його.
Не можна: продовжувати розмову, підходити до банкомату і здійснювати на ньому будь-які дії під диктовку того, хто телефонує.
Якщо попалися: повернути гроші неможливо.
Куди звертатися: в службу підтримки сайту оголошень, в банк (можливо, карту доведеться заблокувати), а якщо втратили гроші – в поліцію.
11. Підміна номера.
Цей спосіб шахрайства використовується в інтернет-магазинах, банках, сервісах онлайн-доставки та інших, де для ідентифікації використовується номер телефону.
Що відбувається: шахраї телефонують до служби безпеки сайту, видаючи себе за користувача, змінюють прив’язану адресу електронної пошти і таким чином отримують доступ до акаунтів. У цей час користувач, ні про що не підозрюючи, може чекати перевід, наприклад, за проданий товар, і не отримати свої гроші.
Не можна: тут від користувача мало що залежить: захист клієнтів – справа сервісу. Наприклад, оператори при дзвінку в службу підтримки можуть запитувати додаткову інформацію про акаунт, якої у шахраїв немає.
Куди звертатися: при зломі акаунта – в службу безпеки сайту; при втраті грошей – в поліцію.
Про нову схему телефонних шахрайств розповів старший фахівець лабораторії компанії Slaxico Юрій Шарлай. Шахраї присилають смс про надходження бонусів за участь в будь-якій держпрограмі і вимагають підтвердити свої дані на сайті відомства. Якщо абонент не перейде по посиланню, його лякають кримінальним розглядом за незаконне збагачення. Посилання веде на сайт-копію відомства. Таким чином шахраї отримують доступ до особистих даних і відомостей про банківські картки.