Китайські військові інженери представили концепцію важкої броньованої машини з компактним ядерним реактором та електромагнітною гарматою. За попередніми оцінками, така зброя теоретично зможе вражати цілі на відстані до 450 кілометрів. Однак реалізація проєкту можлива не раніше 2045 року.
Розробку описано в дослідженні, опублікованому в червні 2026 року в науковому журналі Acta Armamentarii. Над концепцією працювали фахівці китайської оборонної компанії Inner Mongolia First Machinery Group та Пекінського технологічного інституту.
Від дизельного двигуна до ядерного реактора
Запропонована платформа матиме масу близько 60 тонн. Її розвиток дослідники поділили на три етапи.
Додайте GSMinfo до джерел у Google News Щоб бачити наші публікації у своїй стрічці новинДо 2035 року передбачається використання дизельного двигуна потужністю 1500 кінських сил у поєднанні із суперконденсаторами та маховиковими накопичувачами енергії. Вони забезпечуватимуть роботу електромагнітної гармати з енергією пострілу 10 мегаджоулів.
На наступному етапі, у 2035–2045 роках, потужність дизельної установки планують збільшити до 2000 кінських сил. Енергія пострілу електромагнітної гармати має зрости до 20 мегаджоулів. Для накопичення електроенергії розглядають твердотільні акумулятори та інші перспективні технології.
Найамбітніша частина концепції передбачає встановлення після 2045 року компактного ядерного реактора тепловою потужністю приблизно 10 МВт. Його планують охолоджувати рідкометалевим теплоносієм на основі свинцю та вісмуту.
Електромагнітна гармата замість традиційної
Головним озброєнням машини має стати рейкотрон — електромагнітна гармата, яка розганяє снаряди за допомогою електричного струму та магнітного поля.
У перспективній конфігурації заявлена енергія пострілу становитиме 50 мегаджоулів, а швидкість снаряда може сягати 3,5 км/с, або приблизно 12 600 км/год. У публікаціях про дослідження згадується теоретична дальність до 450 кілометрів, однак такі характеристики не підтверджені практичними випробуваннями.
Головна складність полягає в енергозабезпеченні. Навіть потужний реактор не зможе безпосередньо подавати необхідний імпульс струму для пострілу. Для цього потрібні окремі накопичувачі енергії, потужна електроніка та ефективна система охолодження.
Крім того, інженерам доведеться вирішити питання радіаційного захисту екіпажу, стійкості реактора до ударних навантажень і безпечної експлуатації бойової машини в умовах реального бою.
Чи з’являться такі танки на полі бою
Наразі китайська розробка залишається дослідницькою концепцією. Інформації про створення дослідного зразка або запуск повноцінної програми виробництва немає.
Як зазначає оборонне видання Janes, дослідження насамперед присвячене пошуку способів забезпечення перспективних броньованих машин електроенергією, а не розробленню конкретного серійного танка.
Водночас запропоновані технології можуть знайти застосування в інших військових системах, зокрема безпілотних броньованих платформах, мобільних лазерних комплексах та засобах радіоелектронної боротьби.
