Три країни ЄС поділилися планами щодо українських біженців у разі перемир’я

Тимчасовий захист, який Європейський Союз надав українцям, що вимушено покинули свої домівки через війну, діє до березня 2026 року. Однак питання про його продовження після можливого “перемир’я” залишається відкритим і, ймовірно, вирішуватиметься кожною країною ЄС окремо. Експерти радять українцям вже зараз готуватися до можливих змін умов перебування, активно шукаючи роботу, можливості для навчання та інтегруючись у місцеве суспільство.

Європа в очікуванні: які варіанти розглядають країни ЄС

На тлі обговорень щодо ймовірного припинення бойових дій в Україні, в Європейському Союзі активізувалися дискусії щодо майбутнього статусу українців, які наразі перебувають під тимчасовим захистом. За цією програмою в ЄС проживає близько 4,5 мільйона громадян України. Хоча дія директиви про тимчасовий захист офіційно продовжена до березня 2026 року, у Брюсселі вже розглядають кілька сценаріїв на випадок досягнення перемир’я. Представник Єврокомісії з питань внутрішніх справ Маркус Ламмерт наголосив на необхідності спільного рішення, яке б збалансувало інтереси як українців, так і країн-членів ЄС.

Наразі ключовим завданням є забезпечення правової передбачуваності як для українців, так і для країн, що їх приймають. Продовження дії Директиви до 2026 року є важливим кроком у цьому напрямку, але у випадку зміни безпекової ситуації рішення можуть бути переглянуті достроково. За інформацією видання RFI, вже існують напрацювання від окремих країн щодо можливих змін у статусі українців після перемир’я:

• Чехія. Пропонує запровадження нового п’ятирічного дозволу на проживання для тих українців, які успішно інтегрувалися в чеське суспільство. Критеріями інтеграції є наявність роботи, навчання дітей у місцевих школах та проживання в країні не менше двох років. Водночас, чинний тимчасовий захист для цих осіб буде скасовано наступного дня після офіційного завершення війни.
• Польща. Готує запровадження національного трирічного статусу “CUKR” для українців, які вже мають польський ідентифікаційний номер PESEL UKR (який надається особам під тимчасовим захистом). Процес розгляду та прийняття цього рішення наразі затягується.
• Німеччина. Уряд Німеччини вже розробив кілька можливих сценаріїв щодо майбутнього статусу українців, проте остаточні кроки залежатимуть від рішень нового уряду, сформованого за результатами майбутніх виборів. Очікується, що Берлін координуватиме свої дії з іншими країнами ЄС та дотримуватиметься узгодженого європейського підходу.