Статті

Чому знімати взуття в оселі притаманно не всім людям?

Люди з різних країн періодично стикаються з непорозуміннями, пов’язаними з різницею у побутових звичках та традиціях. Одним із таких каменів спотикання стає питання – знімати чи ні взуття у приміщенні?


Українець або японець, прийшовши в гості до американця, обов’язково зніме черевики. І викличе непідробне здивування, навіть обурення – фактично цей жест буде розцінений як оголення.

Досить згадати реакцію Кері Бредшоу у серіалі. Причому це не вигадка творців кіно, а реальність.

Не роззувшись у передпокої азійця чи українця, можна завдати йому моральної травми – неповаги, що межує з хамством. Болісно ставитимуться навіть до того, що взуття не зняв лікар або спеціаліст, який прийшов ремонтувати техніку.

Чистота?

Аналітики сервісу Reddit навіть склали карту країн світу, розділивши їх на тих, де взуття знімають, і де ні. Картина вийшла досить парадоксальна.

У Західній Європі та США на вулицях чисто, де-не-де тротуари навіть щодня миють зі спеціальними засобами, більшість людей їздить на авто. Вважається, що бруд при цьому на взутті фактично не осідає, тобто у вуличних туфлях можна ходити і на кухні, і в спальні, і у ванній.

Розташовані поруч США та Канада діаметрально протилежні у поглядах. У Штатах не роззуваються, а в Канаді взуття знімають обов’язково.

Чистота на вулицях у Японії або в Арабських Еміратах може бути навіть бездоганнішою, ніж у США, але взуття там обов’язково потрібно зняти.

У Країні Вранішнього Сонця є спеціальний передпокій, вище або нижче рівня основного приміщення. Крокувати у взутті за її край — неабияке порушення правил, що межує з образою будинку та господарів. Раніше японці та інші жителі Азії знімали взуття навіть у громадських місцях. Відомий анекдотичний випадок, коли за першої поїздки залізницею представники високої приймальної комісії зняли взуття на станції та поїхали без нього.

Нині, звичайно, у громадських місцях так уже не роблять. Але роззуватися у будинках – обов’язково. Отже, чистота не є ключовим фактором.

Клімат?

Ще однією причиною для формування традиції називають особливості клімату. В країнах, де багато снігу та інших опадів, взуття зазвичай знімають – інакше в будинку будуть калюжі. Ця причина може пояснити, наприклад, різницю у традиції США та Канади, а також Західної та Північної Європи.

Але парадоксально при суворому кліматі на Алясці, наприклад, взуття не знімають. А в дощових Нідерландах залишають на розсуд господарів: хтось попросить зняти, інші запропонують залишити.

Рівень життя?

Ще одна версія будуватиметься на різниці в рівні доходів. У багатих країнах вважається, що простіше періодично почистити або поміняти покриття для підлоги або зробити його дорогим і стійким, щоб не довелося знімати та надягати черевики. У бідних – килими та підлогу намагатимуться поберегти.

Можливо, частка істини в цьому є, але при порівнянні життя, наприклад, у США і Канаді або Німеччині та Швеції підхід до взуття в приміщенні все-таки різний.

Релігія?

Ще одна версія говорить, що причина – різниця в релігії. Послідовники буддизму та ісламу відправляють обряди виключно босоніж. Взуття потрібно знімати під час входу до мечеті або східного храму. Можливо, саме це вплинуло на звичаї, що стосуються взуття у домі.

Але у схему не вписуються, наприклад, монголи. Бувши буддистами, при вході в житло взуття вони не знімають.

Тож, швидше за все, єдиної відповіді на запитання не існує. А традиції сформувалися під впливом одразу всіх цих чотирьох факторів.





Back to top button