Цунамі на 8000 км: яким був найбільший землетрус в історії

Археологи виявили сліди мегаземлетрусу магнітудою 9,5 балів, що викликало цунамі завдовжки 8000 кілометрів. Він трапилося приблизно 3800 років тому на території нинішнього північного Чилі. Цунамі, що послідувало за ним, було настільки потужним, що хвилі піднімалися на висоту до 20 метрів. Цунамі дійшло до берегів Нової Зеландії , де викинуло гігантські валуни розміром з автомобіль на сотні кілометрів углиб суші.

Досі найсильнішою зареєстрованою подібною подією був землетрус у Вальдівії 1960 року. Він стався на півдні Чилі та відрізнявся магнітудою від 9,4 до 9,6 бала. В результаті загинуло до 6000 людей, а цунамі прокотилися Тихим океаном. Розлом, що спричинив землетрус у Вальдівії, був величезним – його довжина досягала 800 км. Але, як повідомляється в дослідженні, що вийшло у квітні в Science Advances, нещодавно виявлений мегаземлетрус був ще більш масштабним, оскільки виник через розлом довжиною приблизно 1000 км.

Землетруси і цунамі відносяться до найбільш катастрофічних явищ, що зачіпають людські суспільства. Це ті моменти, коли людська адаптація до навколишнього середовища піддається сумніву та суспільство виявляє свої здібності до відновлення. Особливо вразливі перед цим видом стихійних лих прибережні поселення.

Ранні мешканці надсушливої ​​прибережної пустелі Атакама на півночі Чилі за 12 000 років розробили стратегії стійкості, що дозволило їм ефективно адаптуватися до екстремальних умов, у тому числі впливу потужних землетрусів та цунамі. Нове дослідження наводить геоархеологічні дані, що свідчать про великий цунамігенний землетрус, який серйозно торкнувся доісторичних спільнот мисливців-збирачів-рибалок. Він стався приблизно 3800 років тому, викликавши соціальні потрясіння, але також запустивши стійкі стратегії виживання вздовж узбереж.

Стародавній землетрус був так званим землетрусом мегапоштовху – найпотужнішим типом землетрусів у світі. Вони спостерігаються, коли одна з тектонічних плит штовхає другу або занурюється під неї. Дві плити зчіплюються, але сили, що викликали їхнє зіткнення, збільшуються. У результаті накопичується така висока напруга, що точка контакту між плитами розривається, створюючи гігантський розрив та вивільняючи енергію у вигляді руйнівних сейсмічних хвиль.

Докази гігантського землетрусу археологи знайшли у морських та прибережних предметах: відкладеннях (валунах, гальці та піску), морських каменях, раковинах – вони виявилися переміщеними далеко вглиб суші у пустелі Атакама . Цього не міг зробити простий шторм.

Для кращого розуміння сили, яка занесла сліди углиб суші, археологи застосували радіовуглецеве датування. Воно допомогло з’ясувати, що виявлений прибережний матеріал потрапив туди близько 3800 років тому.

Додаткові докази виявилися у вигляді давніх кам’яних споруд, розкопаних археологами. Вони являли собою кам’яні стіни, побудовані людьми, і перебували під вищеописаними відкладеннями, причому розташування деяких з них дозволяло припустити, що їх перекинули сильні хвилі цунамі.

Загалом, археологічна робота показала, що за землетрусом були величезні соціальні потрясіння, коли громади перемістилися вглиб суші, щоб опинитися поза досяжністю цунамі. Пройшло понад 1000 років, перш ніж люди знову повернулися, щоб жити на узбережжі. Це навіть дивно, тому що до цього вони багато в чому покладалися на океан як джерело продуктів харчування.

Виявлення найпотужнішого землетрусу та цунамі в Південній півкулі при подальшому дослідженні допоможе краще інформувати вчених про потенційні небезпеки майбутніх землетрусів.