Чому якщо загавкає один собака, то почне вити й інший?

Якщо одна людина в кімнаті позіхне, ця напасть перейде на всіх. Навіть читаючи ці рядки, вам інтуїтивно хочеться зробити глибокий вдих. Вчені поки не дійшли єдиної думки, чому цей механізм такий заразний, зате досить вивчили інший, не менш заразний акт, — виття . Напевно, всі помічали: спочатку подасть голос один пес, а потім підключаються інші . У чому причина хорового співу? Невже виття також заразливе, як і позіхання?

Щоб відповісти на це питання, потрібно розглянути спосіб життя та комунікаційні навички загалом. Собаки, здебільшого, досить соціальні тварини, як і люди . А щоб жити серед подібних, доводиться вчитися якось з ними спілкуватися.

«Розмовляють» у зграї як мовою тіла, і з допомогою вокальних навичок. Виття, гарчання, гавкіт і скиглення – невід’ємні частини внутрішньовидового спілкування. Люди поки що не навчилися перекладати мову тварин, але це зовсім не означає, що звуки, що відтворюються собаками і вовками, — безглуздий набір шумів .

Пісні чути на відстані до 10 км від співака , і напружує він свої голосові зв’язки не дарма. За допомогою вию собаки спілкуються на відстані з іншими зграями або особинами, сповіщають і впізнають один одного, заявляють свої права на територію та самок . Хіба що про політику тільки не говорять, хоча хто ж їх знає… Залежно від багатьох нюансів, невловимих людському вуху, виття несе різні смислові навантаження. Але навіщо вити хором?

Щоб показати хто головний. У випадку з вовками та дикими собаками, кількість голосів, крім усього іншого, говорить про кількість та соціальний статус особин групи . Одиночки і нечисленні зграї часто мовчать, щоб не привернути увагу великої та агресивної компашки чужинців.

Так що виють собаки ні з ким попало, а лише у дуже гарній компанії.