Науковці припустили, що разом із метеоритом на Землю могли потрапити інопланетні форми життя

Якби стояло питання, чи можуть комети переносити життя, відповісти було б простіше. Все ж таки багато в чому комети є здебільшого пухкою грудкою пилу з великим вмістом снігу і льодів (у тому числі водяного). А там де є вода, цілком можливе існування найпростіших форм життя. Але метеорити являють собою камені, шматки металу або те й інше – відразу (залізокам’яні метеорити).

Що дізналися вчені, експериментуючи з бактеріями

Вченим вже вдалося довести, деякі мікроорганізми здатні витримувати вплив наднизьких, і надвисоких температур космосу, і навіть дію космічної радіації.

Міжнародною групою дослідників був здійснений наступний експеримент: вони взяли земні мікроорганізми і помістили їх у середовище схоже з марсіанськими метеоритами. Для експерименту використовувалися певні види лишайників, ціанобактерії та бактеріальні ендоспори.

Експериментатори постаралися змоделювати умови «вибування» метеориту з Марса, його знаходження у космічному просторі, входження у земну атмосферу та зіткнення з поверхнею нашої планети.

За результатами досліду з’ясувалося, що дуже багато мікроорганізмів витримали навантаження і підвищення температури аероліту. Це дало підставу керівнику проекту астробіологу Герді Хорнек стверджувати, що сценарій заселення Землі через метеорити, вибуті з інших планет, цілком реальний.

На досягнутому експериментатори не заспокоїлися, а вирішили перенести експеримент у відкритий космос. На поверхні космічного апарату “Фотон М” було розміщено приблизно 50 мільйонів різних видів бактерій.

Модуль «Фотон М»

Прямий вплив сонячного випромінювання виявився схожим на вплив кварцових ламп – практично всі розміщені на поверхні супутника бактерії загинули. Але не всі після повернення апарату на Землю вчені знайшли живі зразки однієї лінії бактерій. Хоча вижили буквально одиниці, після розміщення зразків у сприятливе середовища бактерії почали розмножуватися.

Але можна припустити, що поверхня метеоритів може мати певний захисний вплив на своїх «пасажирів». Експериментатори створили подібну речовину з марсіанським піском і змішали з ним бактеріальні колонії. І знову бактерії були піддані впливу ультрафіолетового випромінювання.

Цього разу картина змінилася – бактерії утворили спори, які у взаємодії з піском показали достатнє виживання – від первісного числа вціліло від 10 до 100 тис. мікроорганізмів.

Наскільки реальне потрапляння життя на Землю з метеоритами?

Вважається, що маючи як носій астероїд розміром кілька метрів бактерії (у формі спор) зможуть існувати і подорожувати космосом століттями, повністю зберігши при цьому життєздатність і здатність до розмноження.

На підставі цих експериментів було зроблено висновок про теоретичну можливість перенесення мікроорганізмів за допомогою метеоритів. Але є одне але! Які ж потрібні збіги, щоб це перенесення відбулося? Насамперед, щоб метеорит був спочатку «зарядженим» життям. Тобто він повинен бути або вибитий з поверхні планети разом з життям, або бути частиною комети, що підтримувала життя. А потім у результаті космічних поневірянь потрапити на Землю.

Марсіанський метеорит EETA79001

Після знаходження в Антарктиді метеориту з чітко доведеним марсіанським походженням можливість перенесення мікроорганізмів не здається неймовірною. Проте існування життя на Марсі перебуває під величезним питанням. А наступне питання ставить практичний хрест на переносі життя: а скільки років пробовтався в космосі «марсіанський» метеорит?

Нехай бактерії здатні існувати в космосі століттями, але для того, щоб цей метеорит потрапив на Землю, швидше за все знадобилися сотні тисяч років! (а то й багато мільйонів). Такими є закони космічної механіки. Імовірність того, що подібний метеорит дістанеться Землі за пару століть близька до нуля. Але все ж таки не нульова!

Що в результаті виходить?

Для попадання на Землю мікроорганізмів разом із метеоритами потрібен збіг кількох умов (вихідна наявність самого життя, здатність цих життєвих форм витримати жорсткі умови космосу, відносно недовгий час польоту в космос). Такі умови роблять перенесення життя на Землю за допомогою метеоритів практично неможливим.

Однак і тут є але! З зникаюче малою ймовірністю (але ненульовою!) попадання на Землю мікроорганізмів з метеоритами можливе. Але, мабуть, за весь час існування Землі це жодного разу не відбувалося і не станеться.

Ціанобактерії та гриби з метеориту Мерчисон

Ціанобактерії та гриби з метеориту Єфремівка

Вже неодноразово повідомлялося про знаходження слідів мікроорганізмів (або навіть самих мікроорганізмів!) на поверхні або всередині метеоритів. Проте ці гучні заяви розбивалися запереченнями скептиків про недостатню чистоту експерименту, а мікроорганізми виявлялися цілком земними. Але це ніяк не заперечує їх можливе споконвічне космічне походження.