Статті

Експерти розповіли, що таке LTE в телефоні: плюси та мінуси

Сьогодні навіть діти проводять величезну кількість часу в інтернеті. Щоб не відчувати дискомфорту в іграх, під час завантаження файлів, перегляду відео та інших завданнях, важливо мати високошвидкісне підключення, яке і забезпечує LTE.


LTE – що це таке в телефоні на Android? Для повноцінної відповіді на це питання потрібно трохи зануритися в історію, щоб зрозуміти суть того, як розвивалися мобільні мережі.

Буквально кілька років тому на більшості сучасних пристроїв ми могли підключитися до інтернету тільки за допомогою 3G або ж за допомогою ще більш повільного і застарілого стандарту 2G. Багато хто міг задатися питанням: «Що означають ці назви і чим відрізняються одна від одної?».

Якщо розглядати в цілому, то 2G, 3G, 4G (LTE) і абсолютно новий протокол 5G – це стандарти бездротової передачі даних, які використовують мобільні пристрої. Комфортне використання більшості сервісів в інтернеті на сьогоднішній день здатне забезпечити всі перераховані технології, крім 2G.

ОСНОВНІ СТАНДАРТИ МОБІЛЬНОЇ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ

Покоління стандартів мобільного зв’язку налічує безліч систем стільникового зв’язку та технологій. І хоча перша така система маркується як «1G», в Україні вона припинила роботу ще в далекому 2008 році, тому далі ми розглянемо тільки ті стандарти, які ще продовжують свою роботу.

2G

Приблизно з 1991-1994 років почалося практичне використання стандарту 2G. Він представляв собою покращену версію 1G і поєднував у собі двоканальний режим роботи. Якщо початкові служби 1G були повністю аналоговими, то тепер був реалізований аналогово-цифровий підхід, який поєднує позитивні сторони кожної системи. Після безлічі доробок в своєму фінальному вигляді 2G, що працює в частотному діапазоні 900 МГц, постав світу в якості GSM (з англ. Global System for Mobile Communications).

Згодом технологія удосконалювалася і було прийнято рішення освоїти новий діапазон в 1800 МГц. Це дозволяло розширити ємність мобільної мережі, впроваджуючи все більше і більше нових користувачів. Через деякий час з’явилася нова версія 2G – GSM 1800, що широко використовується в Європі. У США цей діапазон виявився зайнятий і було прийнято рішення виділити смугу 1900 МГц, після чого в Америці був сформований свій стандарт GSM 1900.

Ближче до 2000-их років розвиток існуючої системи мобільного зв’язку невблаганно рухався вперед. З’явився новий стандарт, який не було особливо виділено, але істотно випереджав за багатьма параметрами 2G (GSM 1800), що використовувався всіма. Йдеться про GPRS, що в перекладі означає «пакетний радіозв’язок загального користування». З появою даної надбудови багато хто пов’язує початок поступового освоєння інтернету мобільними пристроями.

У той час як GPRS для звичайного користувача не ніс в собі особливих нововведень в порівнянні з GSM, а тільки лише дозволяв реалізувати новий спосіб зв’язку шляхом пакетної передачі даних не тільки між внутрішніми, але і зовнішніми інтернет мережами, поява EDGE стала ще більшим поштовхом вперед. З появою даної надбудови був створений новий спосіб кодування і, як наслідок, більш висока швидкість передачі даних.

3G

Принципово новий виток у розвитку ми отримали після появи мереж третього покоління – 3G. Головна відмінність між ними і 2G полягає в новому методі обміну даними. Якщо всі системи другого покоління (GSM, GPRS, EDGE і ін.) грунтувалися на технології TDMA, то зі створенням 3G ми побачили нову технологію CDMA.

Простими словами, відмінності полягають в тому, що обмін даними по протоколу TDMA передбачає поділ каналів на кілька смуг. Кожній смузі виділяється певний часовий проміжок, яким вона може скористатися для відправлення будь-якої інформації. Як тільки її час закінчиться – «право ходу» переходить до іншої станції для передачі її даних.

Більш вдосконалений протокол CDMA дозволяє обмінюватися даними всім учасникам мережі на будь-якій частоті. Завдяки цьому певній станції немає необхідності чекати свого часу. Для того, щоб відрізнити пакети, що відправляються одночасно з різних джерел, використовуються унікальні кодові послідовності. Завдяки цьому ми можемо ідентифікувати кожного користувача і при цьому в рази зменшити час очікування.

Перші версії стандарту 3G були розроблені приблизно в 1993 році в США, а активно застосовуватися вони почали через 3-4 роки. Пізніше була розроблена технологія UMTS, що була на той момент найбільш просунутою модифікацією стандартної мережі третього покоління і дозволяє пристроям перемикатися між CDMA і GSM в залежності від покриття.

Але історію розвитку 3G чекало ще одне нововведення – HSPA. Це чергове доопрацювання і надбудова над більш ранніми версіями UMTS, що значно підвищує швидкість передачі даних. Вона була реалізована на технологіях HSDPA і HSUPA, є різновидами протоколу W-CDMA.

4G

Дійшла черга, мабуть, до найбільш відомого і найбільш поширеного стандарту на сьогодні – 4G. Тут ми і відповімо на питання про те, що таке LTE. Є кілька технологій, які часто згадуються в якості мереж четвертого покоління: LTE, HSPA +, WiMAX і UMB. Про останню на сьогодні мало що відомо, так як особливої ​​популярності серед операторів вона не отримала, та й практично не тестується.

WiMAX також використовується досить рідко, а по-справжньому актуальними можна назвати лише LTE і HSPA +, який є черговим доопрацюванням технології HSPA, яку часто називають як «3.5G». Будь-які очевидні технологічні відмінності, що дозволяють віднести HSPA + до нового покоління 4G, виділити складно, але такі мережі демонструють необхідні швидкості передачі даних, чого може бути досить.

Ну і головний герой всієї статті – LTE. У перекладі з англійської розшифровка «Long-Term Evolution» означає «довгостроковий розвиток». Це стандарт зв’язку, який безпосередньо заснований на вже відомих нам 2G (GSM / EDGE) і 3G (UMTS / HSPA), а також тісно пов’язаний з ними. У порівнянні з попередніми поколіннями демонструє величезний стрибок у швидкості та пропускній здатності, що досягається завдяки впровадженню нового радіоінтерфейсу і доопрацюванням мережевого ядра.

Часто мережі четвертого покоління називають як «4G LTE», тому що саме технологія LTE зосередила в собі все найкраще з минулих напрацювань і в цілому виглядає логічним продовженням історії розвитку. Під час розробки такого стандарту стояло дві основні задачі: спростити архітектуру мереж і зробити їх простіше, значно збільшити пропускну здатність.

Фактично, всі цілі були досягнуті. З основних змін варто відзначити появу нового способу цифрової обробки сигналів, що і прискорило нову мережу, в порівнянні з її попередниками.

ОСОБЛИВОСТІ LTE

З появою кожного нового покоління мобільного зв’язку ми могли помітити безліч змін. Для звичайного користувача буде досить збільшення пропускної спроможності і в цілому «швидкості роботи інтернету», але за цим стоїть і величезна кількість інших змін.

У технології LTE є цілий ряд особливостей:

  • Мінімальна затримка при передачі даних може досягати лише 2 мілісекунд.
  • Можливість спільної роботи з більш старими стандартами мобільного зв’язку. Наприклад, ви можете почати розмову з кимось, перебуваючи в зоні покриття LTE, і продовжити спілкування без будь-яких особливих проблем, переключившись на 2G / 3G.
  • Повністю новий радіоінтерфейс комутації пакетів.
  • Присутня підтримка як TDD, так і FDD (найкраща сумісність з різними типами зв’язку).
  • У кожній соті 5 МГц може бути мінімум 200 активних клієнтів.

ЯК ВКЛЮЧИТИ АБО ВІДКЛЮЧИТИ LTE НА ANDROID

Щоб увімкнути або вимкнути режим LTE на будь-якому Android-пристрої, досить слідувати інструкції нижче:

Крок 1. Відкрийте налаштування системи і перейдіть в розділ «Мережа та інтернет» .

Крок 2. Натисніть на вкладку «Мобільна мережа» .

Крок 3. Відкрийте додаткові налаштування, натиснувши на відповідну кнопку, після чого виберіть рядок «Тип мережі» . Для відключення режиму LTE, вибираємо будь-який інший набір, в якому відсутній «4G» або навпаки.

На багатьох смартфонах в звичайних налаштуваннях можна в примусовому порядку змусити пристрій перемикатися на мережі четвертого покоління і шукати сигнал.

Для цього потрібно перейти в спеціальне інженерне меню і вручну задати необхідні параметри:

Крок 1. Відкрийте програму «Телефон» в своєму смартфоні (або, наприклад, на планшеті – неважливо) і розгорніть цифрову панель.

Крок 2. Введіть комбінацію *#*#4636#*#* і натисніть на рядок «Інформація про телефон».

Крок 3. Знайдіть рядок і натисніть на нього «Налаштувати кращий тип мережі». У випадаючому списку виберіть «LTE only».

Для поліпшення якості сигналу не рекомендується примусово встановлювати який-небудь один тип мережі в зонах зі слабким покриттям. На кроці 3 ви також можете використовувати комбінації: «LTE / WCDMA», «LTE / CDMA / UMTS auto (PRL)», «LTE / CDMA auto (PRL)». Уникайте рядків, де присутній тип зв’язку «TD-SCDMA», так як він підтримується тільки в Китаї, щоб ваш смартфон не намагався знайти неіснуючу мережу. Якщо, звичайно, ви не живете в густонаселеній країні зі Східної Азії.

Залежно від версії операційної системи, оболонки, а також виробника вашого пристрою, пункти в налаштуваннях і спосіб відкриття інженерного меню можуть відрізнятися!

ВИСНОВОК

Як ми вже з’ясували, LTE – технологія, що використовується для обміну даними між мобільними пристроями. Серед інших стандартів є представником четвертого покоління і найбільш поширеним варіантом мережі на сьогоднішній день, особливо, якщо ви часто користуєтеся мобільним інтернетом.

Єдиним недоліком 4G LTE в порівнянні з попередніми поколіннями (2G / 3G) може бути, мабуть, тільки збільшена витрата заряду акумулятора. Але якщо відкинути думки псевдо-експертів, то це дуже хисткий аргумент проти використання цієї технології. Так, новий радіомодуль споживає набагато більше енергії, але й передає дані набагато швидше – у цього питання дві сторони медалі.

З огляду на це, однозначно варто сказати, що LTE – дуже крута річ, але тільки в місцях з хорошим покриттям, інакше смартфон буде дійсно витрачати силу-силенну енергії в пошуках мережі потрібного типу.

Читайте GSMinfo в Google News
Наші новини такожо доступні в Telegram, Facebook,Instagram та Twitter


Новини по темі

Back to top button