Названо плюси та мінуси роботизації та провадження нейромереж у всі сфери життя
З кожним роком так звані нейромережі (вони ж роботи) щільно впроваджуються практично в усі сфери.
Пройде ще кілька років і багато професій просто зникнуть: бухгалтери, статисти, нотаріуси, касири, коректори, копірайтери (люди вже переважно віддають перевагу перегляду відео, ніж читанню)… Список величезний, та чого вже говорити: як показують дослідження аналітиків (найчастіше, теж роботів) років через 30 будуть безпілотні автомобілі. Чесно – нам нудно стає, хоча ми і захоплені технічним прогресом.
Давайте об’єктивно – без всяких казок про чіпування та опромінення. Що буде, коли роботи проникнуть абсолютно в усі сфери життєдіяльності?
Почнемо з плюсів.
– Нуль бюрократії. Нуль черг. Всі звернення в різні структури (як державні, так і комерційні) будуть за допомогою мережі інтернет. І якщо очікування не передбачено законодавством, то результат буде миттєвим;
– Відсутність хабарів. Робот не братиме хабарі, якщо він не налаштований їх отримувати. Сам він не зможе, якщо тільки запрограмують. Тому, їх не буде. Теж плюс;
– Відсутній людський фактор. Роботи не помиляються. За рідкісним винятком, і то якщо вони помилилися – винні люди, які їх програмували (створювали). Звідси підвищиться безпека (наприклад, на виробництві) і якість всієї роботи;
– Підвищаться економічні показники. Навіщо потрібно тримати штат бухгалтерів, менеджерів, коли з усім завданням впорається нейромережа, яка перебере всі варіанти і сама буде керувати всією економікою?
Можна ще знайти багато плюсів, проте мінуси набагато болючіше б’ють по соціуму.
1. Багато людей втратять роботу і набагато збільшиться дистанція між бідними і багатими. Звичайно бунту не буде, адже це станеться далеко не відразу. Але якщо пофантазувати що буде потім, стає погано – робітничих спеціальностей років через 100 вже не буде, якщо людині не дано працювати головою, то на що їй жити?
2. У нейромережі відсутні людські почуття. Якщо чиновники можуть піти на зустріч (наприклад, не виселяти багатодітну матір-боржницю), то нейромережа на зустріч вже не піде. Вона не пустить безбілетника в транспорт незважаючи на те, що на вулиці -40 і це останній автобус десь в глушині.
3. Помилки і хакерські атаки можуть бути небезпечні. Просто уявіть, наприклад, що буде, якщо хакерська атака торкнеться, наприклад нафтовидобутку? Адже людей-робочих там вже не буде, а в разі програмного збою роботи зламають себе самі (наприклад, подадуть максимальну напруга на механізми, що виведе їх з ладу).
4. Дрібних підприємців буде набагато менше у зв’язку з тим, що праця роботів набагато дешевше, ніж праця ремісника. І таке в історії вже було на межі 19-20 століття.
Коли верстати витіснили робітників із заводів. Але там все в один момент сталося, а зараз поступово.
А якщо і працювати буде ніде, то що буде? Тут можна трохи нафантазувати. Хто буде багатим? Айтішники, програмісти? Будуть купувати собі заміські вілли і яхти, а прості люди підуть до них в обслугу. Ну принаймні до тих пір, поки не з’являться вже людиноподібні роботи, які вже самі будуть будувати їм вілли-яхти. Але це поки просто фантазії.
Найголовніше питання, яке нам постійно задають: «Чи можуть роботи нашкодити людині, якщо вони так захочуть?». Ні. Варто розуміти, що будь-яка нейромережа насправді дурніша кота. Вона працює виключно по заданій їй програмі і розмітці.
Думати самостійно грунтуючись на будь-яких почуттях вона не може. Тільки за алгоритмом, враховуючи оперовані нею даними. Добре це чи погано? На жаль, від прогресу не відкрутишся. Якщо все до цього йде, значить так людству і потрібно.