Названо 2 типи чоловіків, у яких немає відбою від прихильниць: що в них особливого
Жінки готові зробити що завгодно, аби одружити на собі такого кандидата.
Привабливість чоловіка не визначається лише його зовнішністю, матеріальним станом чи іншими очевидними критеріями. Часто трапляється, що красива й розумна дівчина обирає собі чоловіка із геть невидатною зовнішністю, який не має ані власного житла, ані автівки. Проте вона його обожнює і дивиться як на божество.
Що ж вирізняє цього чоловіка з-поміж інших? Які риси допомогли йому відсунути на другий план об’єктивно більш успішних претендентів? Виявляється, існує 2 типи чоловіків, які завжди поза конкуренцією.
Тип 1: «Містер турботливість»
Такі чоловіки вирізняються з поміж інших своїм вмінням піклуватися. І йдеться не тільки про партнерку, а й про друзів, родичів, знайомих. Він завжди запитає, як справи, чи не потрібна якась допомога, допоможе бабусі перейти дорогу, підбере на вулиці хвору тваринку та віднесе до ветеринара.
Не дивно, що за такими чоловіками жінки відчувають себе як за «кам’яною стіною». І неважливо, скільки він заробляє та який об’єм його біцепса. Цей типаж просто випромінює надійність, закохуючи у себе кожну жінку, яка трапляється чому на шляху.
Тип 2: «Містер професіоналізм»
Основною характеристикою цього типу є відданість професії. Такі чоловіки у хорошому сенсі цього слова «схиблені» на своїй роботі. Причому мотивують їх не гроші, а можливість вдосконалити свої вміння в обраному напрямку та стати авторитетом.
Якщо «Містер турботливість» бажає змінити на краще життя своєї партнерки, то ціль «Містера професіоналізм» – змінити світ. У цього чоловіка є власна мета, який він підкоряє усе своє життя. Цей типаж викликає у жінок непідробне захоплення своєю працьовитістю, цілеспрямованістю та харизматичністю. Саме тому жінки охоче кидаються таким чоловікам на шию.
Яка чоловіків жінки не люблять?
У порівнянні з чоловіками, що відносяться до двох описаних вище типажів, решта чоловіків не має жодних шансів. Зокрема самозакохані нарциси, які мріють розбагатіти, не поворухнувши при цьому пальцем, чи 40-річні «хлопчаки», що живуть з батьками, мріючи про успіх – навряд знайдуть собі гідну пару. Адже будь-яка поважаюча себе жінка ніколи не обере супутником життя дорослу дитину, якійсь потрібна скоріше мати, а не дружина.