Завдання: сховати файл так, щоб його не знайшов той, хто, крім вас, користується комп’ютером. Розглянемо кілька варіантів, можливо, комусь дана інформація стане в нагоді. Ну що ж, пограємо трохи «в шпигунів».
Прихований файл/папка
Кожному файлу або директорії можна призначити атрибут прихований. Робиться це у властивостях об’єкта. Тільки ось насправді нікуди він не сховається – при увімкненій опції “показувати приховані файли та папки” об’єкт буде видимим. Спосіб підходить, хіба що для приховування інформації від зовсім недосвідченого користувача.
Перейменувати файл
Найпростіше – перейменувати файл разом із розширенням. Наприклад, ім’я було таке “мої секрети.doc”, а стане – “Форма N 7-НП за поточний звітний період.doc”. Навряд чи така нудна назва когось зацікавить. До того ж можна взагалі тимчасово змінити розширення, наприклад з текстового файлу на картинку. А потім, коли об’єкт буде потрібен, можна повернути все назад. Тоді точно складно буде про щось здогадатися! Замаскувати об’єкт можна під будь-який тип файлу.
Перемістити файл до службової папки
У комп’ютері є багато службових директорій. У принципі, файл можна перемістити будь-куди. Але це не врятує від пошуку на комп’ютері. Пошук можна проводити як за датою останньої зміни, так і за текстом всередині файлу. Якщо текстовий файл, то пошук знайде об’єкт і користі від того, щоб ви його ховаєте не буде. Ну а щоб зовсім пограти в шпигунів бажано на момент створення файлу змінити дату на минулу, щоб об’єкт не був доступний через пошук.
Можна виконати перший і другий пункт – тоді об’єкт, який будуть шукати, найти на ПК дуже буде складно! Не слід забувати про те, що оновлення може видалити файл, який буде не на своєму місці (наприклад, усередині директорії Windows), але таке трапляється вкрай рідко.
Використати архіватор
Є два варіанти використання програми архівації. Можна додати потрібні об’єкти до архіву та задати пароль, потім архів перейменувати. Є варіант розділити архів на кілька томів, а розкидати томи по різних папках в комп’ютері.
Хтось знайде? Та навряд! Наприклад, ми пакуємо директорію в архів, ділимо архів на 5 томів! 4 томи зберігаємо на комп’ютері, а 5-ий том (найменший за обсягом) зберігаємо на смартфоні. Такий архів неможливо буде розпакувати.
Звідси висновок: перейменований архів, з датою створення 2010 року, поділений на томи та розкиданий по різних папках на комп’ютері, та ще й запаролений… Імовірність, що хтось отримає доступ до потрібних даних, зводиться до нуля. А якщо зберігати один том архіву на іншому пристрої, то розархівувати об’єкт просто неможливо!
PS Насправді все просто. Можна створити під конкретного користувача логічний диск із шифруванням від BitLocker – у цьому випадку кожен користувач матиме доступ тільки до своїх файлів. Але ж ми просто трохи пофантазували.
