Вчені спробували розібратися, чому людина, яка заблукала в лісі, ходить по колу
У багатьох фільмах показують, як людина, яка заблукала ходить колами, раз у раз приходячи до того місця, в якому вона вже була. У житті люди розповідають такі самі історії.
Але чи можливо це? І чому заблукала людина починає кружляти по лісі?
Помилкова думка
Довгий час вважалося, що звертання з прямої лінії обумовлено фізичними можливостями людей. У людини, як правило, одна нога більш розвинена, тому нею вона робить більший крок, що призводить до зміни траєкторії.
Але насправді це не важливо, за зміщення відповідальний мозок, який отримує інформацію з похибкою. Коли вона накопичується, людина збивається і йде в неправильному напрямку. Це доводить експеримент, в якому штучно збільшували різницю в довжині ніг, але нічого не відбувалося.
Експеримент Яна Суман
Німецький вчений, який бажає розібратися, чому відбувається зміщення з дороги, провів цікавий експеримент. Він попросив кількох добровольців йти по прямій дорозі, для відстеження на них закріпили GPS навігатори, які могли допомогти лише дослідникам.
У самих піддослідних не було ніяких допоміжних приладів. При цьому умови в учасників були різні, в тому числі погодні умови, час доби і наявність зору. Експеримент проводився в лісовому масиві та в пустелі «Сахара», і тривав 6 годин.
Орієнтація в лісі
Кілька людей йшли в сонячну погоду, і у них вийшло пройти майже прямо. Невеликі зсуви зі шляху були, але в цілому все пройшло майже ідеально. Тим, кому попалася хмарна погода або туман, впоралися із завданням значно гірше. Вони раз у раз відхилялися в різні боки, петляли і нарізали кола. Єдиний учасник, що зважився йти вночі, йшов прямо тільки до того моменту, поки не зник місяць.
Пустеля і поле
На відкритій місцевості спробували свої сили люди з закритими очима і незрячі. Ті, хто були з пов’язкою на очах, йшли нерівно. Ймовірно, вони збивалися через спроби знайти хоч якийсь орієнтир, на який можна покластися. Сліпі також плутали, але чомусь маленькими колами.
У чому ж справа?
Помилково вважати, що людина, яка загубилася в лісі, ходить чітко по колу. Експерименти Яна Суман довели, що рівною фігура не виходить. Людина, яка не орієнтується на місцевості, постійно кудись звертає, а повертається на одне і те саме місце лише тому, що якась сторона виявилася чимось краще.
Саме зміщення відбувається тоді, коли у людини немає візуального орієнтиру. Прямо вийде рухатися, тільки якщо є, наприклад, сонце, місяць, вежа або гора. Тоді людина зможе рухатися до предмета, відстежуючи його положення.
Надалі вчені збираються провести більш точний експеримент. Для нього буде задіяна система віртуальної реальності і спеціальна бігова доріжка, на якій можна буде рухатися в різні боки. А учасникам експерименту запропонують знайти вихід з лісу. Цей експеримент виключить вплив природних факторів на піддослідного.