Науковці припустили, чи можна пролетіти крізь Юпітер

Юпітер – найбільша планета Сонячної системи. Він перевершує Землю за масою в 317 разів. Оскільки, Юпітер є газовим гігантом, виникає закономірне питання, чи може ракета пролетіти крізь нього. Такі думки здаються цілком логічним.

Чому ж це погана ідея?

Тиск

У Юпітера як у газового гіганта є велика атмосфера. Її висота сягає 5 тис. км. Ця оболонка планети складається з водню і гелію, а твердий грунт відсутній. Тому точку поверхні на цій планеті можна визначити умовно. Нею прийнято вважати рівень облікового аміачного льоду в 100 км нижче стратосфери, де атмосферний тиск можна порівняти із земним. Опустившись нижче, побудований на Землі космічний апарат розплющило б.

Вихори

Атмосфера Юпітера не статична. Через перепади атмосферного тиску на планеті постійно бушують урагани, здатні набирати швидкість до З60 км / г. А у Великій червоній плямі швидкість вихорів досягає і всіх 617 км / г. В таких умовах пілотувати космічний корабель неможливо. Його просто розірве на частини.

Температура

Якщо ракета буде настільки міцною, що їй вдасться пройти газоподібні шари планети, вона виявиться величезним океаном металевого водню. Тиск в 4,18 млн. атмосфер і температура від 6 до 20,7 тис. ° C, зуміли перетворити газоподібний водень в метал, що вже точно знищать будь-який апарат. Він миттєво розчиниться в океані і стане його частиною.

Ядро

Якщо космічний корабель настільки міцний, що здатний витримати тиск і температуру всередині юпітерского океану, пролетіти крізь планету йому все одно не вдасться. Воднева оболонка Юпітера розташована навколо твердого ядра. Тому апарат, який спробує пролетіти крізь неї, вріжеться і розіб’ється вщент.

Досвід «Галілео»

NASA в 2003 році вже намагалася посадити свій апарат «Галілео» на Юпітері. Автоматичний пристрій запустили в 1989 році для дослідження супутників Юпітера. Через шість років пристрій вийшов на орбіту гігантської планети. «Галілео» пропрацював там вісім років, знімаючи і передаючи на Землю дані про Юпітер і його супутників.

Для дослідження атмосфери Юпітера, апарат скинув в неї зонд, який увійшов у верхні шари газової оболонки зі швидкістю 21 км / с. Від нагрівання маса теплового екрана, який захищав апарат від екстремальної температури, зменшилася в два рази. Навколо зібралася розпечена плазма в три рази гарячіша температури поверхні Сонця. Але зонд встиг передати потрібні дані на Землю.

Коли апарат виконав свою місію, дослідники вирішили не садити його на супутники планети-гіганта, щоб не занести туди земних бактерій. Вони вирішили знищити «Галілео», направивши його на Юпітер. Опустившись в атмосферу планети на 150 км, апарат був розчавлений і поглинений нею.