Фон для фото: види і особливості
Фонове зображення у фото не менш важливе, аніж головний об’єкт, модель або правильне світло. Наприклад, портрет перед строкатим килимом не вдасться, навіть якщо модель матиме бездоганний макіяж та зовнішність як у Белли Хадід. Тому для фотосесії важливо підготувати якісний фон для фото та відповідне предмету знімання тло. В залежності від матеріалу виготовлення фотофони бувають декількох видів.
Паперові
Це один з найбільш популярних та простих фонів у професійних студіях та вдома. Папір майже не має текстури, а тому не відвертає уваги від об’єкта фотографування. Завдяки матовій фактурі світло на його поверхні рівномірно розподіляється, не створює відблиску.
Одна з переваг перед іншими матеріалами — доступна ціна. Так, один фон розміром 2,7х11 м коштуватиме близько 65$.
Але у паперових фонів чимало недоліків:
- їх не можна складати, рулони в автівці займають багато місця;
- фон можна покласти лише на рівну, тверду поверхню, бо він швидко мнеться;
- якщо необережно поводитися з папером, з’являються зломи;
- неможливо використовувати у кадрі вогонь та воду.
До 2016 року паперові фотофони випускала лише одна фабрика у США. Тепер з нею конкурує китайський виробник. Але папір у нього має меншу товщину, а також не може похвалитися таким самим різноманіттям відтінків.
Пластикові
Їх виготовляють з полімерів у формі пластин 0,3-0,8 мм розміром від 70х100 см до 200х600 см. Так само як у паперу, у них майже відсутня текстура. Пластикові вироби бувають матовими та глянцевими, останні дають віддзеркалення.
Таке тло часто підсвічують знизу, щоби отримати світлову пляму. До плюсів матеріалу відносять стійкість до води, тому можна робити гарні світлини з прозорими краплями. Поверхню легко очистити від забруднень вологою ганчіркою і мийними засобами.
Але у пластикового фотофона є недолік. Від контакту з гострими та твердими предметами з’являються подряпини, вони можуть бути помітними і зіпсувати знімок.
Тканинні
Цей матеріал привертає не меншу увагу, аніж папір. Його виготовляють з бавовняної тканини муслін. Найбільш розповсюджені розміри — 300 см та 5–7 м завдовжки. Текстиль може бути однотонним, плямистим або з різними зображеннями.
Один з плюсів такого фотофона — багаторазове використання, його можна випрати або почистити. Тканина гарно огортає будь-яку поверхню та при цьому не псується. Попри те, що муслін має свою фактуру та йому не притаманна гладкість, фото виходять природними. Зокрема, це стосується фотосесій у стилі ретро. Набули популярності серед фотографів фони на гнучких каркасах, завдяки яким можна отримати майже рівне тло.
До тканинних відносять хромакей. Це тканина синього або зеленого кольору, на тлі якої проводять знімання для подальшої комп’ютерної обробки.
Що стосується недоліків, то фотографи вказують на обмежену кольорову палітру у порівнянні з паперовим аналогом.
Неткані
Це синтетичні полотна, які своїми характеристиками нагадують папір. Але, на відміну від останнього, вони розраховані на багаторазове використання. Окрім того, вони мають іншу фактуру — клейончасту або оксамитову, з коротеньким ворсом. Останній цікавий ти, що пом’якшує тіні.
Хоч «нетканка» може використовуватися багато разів, вона на 20–30% дешевша за папір. Цей варіант ідеальний для фотографів-початківців.
Один з плюсів матеріалу — можливість використовувати воду у кадрі. Але при бічному освітленні може проявлятися фактура — це є недоліком. Що стосується палітри, то, в залежності від виробника, вона нараховує до 20 кольорів.
Світловідбивальні
Таке тло — безпрограшний варіант і для професіонала, і для початківця. Завдяки йому можна отримати безтіньову картинку, бо матеріал замінює фотобокс. Іще один плюс — можливість зробити якісні знімки білих об’єктів на білому фоні. Адже, як правило, фотографи для таких композицій обирають світло-сіре тло. Світлина виглядає «брудною». Секрет у тому, що цей фотофон краще відбиває світло, аніж будь-яка біла річ. Окрім того, знімання можна проводити майже з рівня тла.
Фарби
У великих фотостудіях є можливість створити «стаціонарне» фототло, пофарбувавши стіни у різні кольори — сірий, білий, чорний. Але для маленьких приміщень цей способі неприйнятний, через те, що доведеться фотографувати лише біля довгої стіни. До того ж, часто студії розташовуються в житлових приміщеннях, де заважають вікна та двері.
Але таке рішення має багато переваг:
- покриття у разі пошкодження легко та швидко відновлюється;
- багато фарб стійкі до води та вогню.
З недоліків відзначають те, що заміна тла вимагає часу або використання додаткових матеріалів.
Вінілові
Такі фотофони часто використовують для знімання виробів хендмейд. Це плівки з ПВХ — однотонні або з нанесеним малюнком, що імітує деревину, бетон, цеглу і т. д. Тло гнучке, тому після використання його можна згорнути та сховати у шафу до наступної фотосесії.
Циклорама
Таке тло являє собою конструкцію, в якій вертикальна площина плавно перетікає у горизонтальну, створюючи ілюзію нескінченності. Каркас виробляють з деревини або металу. Його обшивають фанерою, шпаклюють, фарбують у потрібний колір. Популярні також бетонні конструкції.
У якості фотофону також використовують інші матеріали. До прикладу, скло дає гарне віддзеркалення об’єкту.