Головні секрети спецслужб, які допомагають розпізнати брехню

Абсолютних способів вичислити брехню не існує – перед обманом добре підготовленої та впевненої в собі людини безсилі і поліграф, і слідчі, і навіть хімічні стимулятори. У давнину правду намагалися здобути за допомогою тортур. Але й вони не гарантують, що людина не брехатиме. Один під впливом болю погодитися з будь-чим, з будь-якою неправдою. Інший – зможе приховувати необхідну інформацію навіть перед загрозою смерті.

Але напрацьована століттями практика роботи розвідників, спецслужб, слідчих, психологів зуміла виділити кілька методів, завдяки яким можна з високою достовірністю припустити, що людина бреше.

На що фахівці з брехні радять звертати увагу?

Принцип поліграфу

Людина при здоровому глузді не бреше без причини. До цього її спонукають якісь емоції – страх, сором, вина, жадібність… Емоції породжують певні реакції в організмі – міміку, жести, гормональні сплески, що змінюють дихання, серцебиття…

Досвідчені фахівці намагаються вловити цю різницю.

Людині впереміш задають абсолютно нейтральні, невинні питання – і раптово значущі, ключові.

Спостерігач намагається вичленувати різницю – при відповіді на які питання людина повела себе інакше: запнулася або, навпаки, заговорила швидше звичайного, змінила позу, міміку.

Штампи та нестиковки

Брехня – це вигадана історія. Людина розповідає її, спираючись не на запам’ятані образи, а повторюючи те, що вона уже промовила у своїй голові.

Тому фахівці часто використовують прийом відкладеного повторення – згодом вони запитають про те ж знову, але в конотації або формулюванні, що змінилася. Людина, яка говорить правду, відповість по-новому. Адже під впливом дещо зміненого питання вона інтерпретуватиме свої спогади.

Брехун буде буквально повторювати одні й самі слова, фрази, у тій ж послідовності. Адже для нього брехня – той самий внутрішній придуманий текст, який він відтворює.

Іноді фахівці можуть попросити розповісти про події в зворотному хронологічному порядку – і це важко зробити.

У вигаданій історії буде більше мовних штампів – приказок, прислів’їв, стійких виразів, слів-паразитів.

У звичайній бесіді брехун після незручних йому питань намагається змінити тему.

Невербаліка

Багато фахівців говорять про невербальні прояви брехні.

Під час брехні людина відчуває надмірні емоції, які дають про себе знати у фізичних проявах. Непотрібні дотики до обличчя і особливо носа, закрита позиція чи захисні жести, неспокійні руки й ноги.

Навпаки, брехня може змушувати людину контролювати свою невербаліку. Тоді її поза буде неприродно зібраною, погляд постійно звернений на запитувача, щоб уловити його реакцію.

Таких людей, що контролюють себе, часто видає пост-реакція. Коли брехня сказана, і співрозмовник нібито з нею погодився, вони розслаблюються та змінюють позу.

За та проти

Ще один прийом вирахувати брехню у розмові – це обговорення аргументів за та проти, зміна позиції.

Наприклад, людина каже, що вона не робила жодного вчинку. Тоді питаючий припускає, що це зробила третя, знайома людина. Зазвичай на такі підозри люди одразу не відповідають, їм треба поглянути на ситуацію під іншим кутом. Той, хто бреше, видасть занадто швидку реакцію – або завзято приєднатися до звинувачень. Або, навпаки, говоритиме, чому це неможливо. Але оскільки він знає про справу надто багато, то наведе аргументи, які нібито не повинен знати.

Також фахівці можуть запропонувати людині придумати покарання для того, хто вчинив ту чи іншу провину. Винний у подібному мимоволі почне знаходити виправдувальні докази, говорити, що покарання не повинно бути надмірно жорстким.