В Україні здійняли галас через начебто збільшення кількості повісток: у Генштабі ЗСУ пояснили причину
Генерал Романенко спростував плітки про вручення повісток випадковим перехожим, проте зазначив, що збільшення обсягів мобілізації було б не зайвим.
Останнім часом на українських інтернет-ресурсах активно обговорюється тема пришвидшення темпів мобілізації. Начебто працівники військкоматів почали масово роздавати повістки навіть випадковим перехожим на вулиці. Хоча ці розмови далеко не завжди підтверджуються реальними фактами щодо діяльності територіальних центрів комплектування.
Насправді в українського військового командування зараз є чимало причин для пришвидшення мобілізації. Перш за все це нестача озброєння, яку доводиться компенсовувати нарощенням живої сили. А також посилення загрози повторного наступу росії одразу на чотирьох напрямках.
Як зазначив колишній заступник очільника Генерального штабу ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Романенко, союзники ще на початку зими знано зменшили обсяги поставок озброєння в Україну. Натомість у рф зараз активно готуються до другої спроби масштабного наступу, який рік тому завершився для них провалом.
На початку війни українцям вдалося за допомогою військових маневрів знизити потенціал росії та перехилити шальки терезів на свою користь. Однак зараз ворог знову активно збільшує кількість особового складу на намагається з доступних йому джерел поповнювати запаси озброєння. Таку загрозу не можна недооцінювати.
Романенко пояснив, що якби в Україну надходило більше зброї від західних партнерів, можна було б обійтися меншим числом особового складу. Наразі ж доводиться безперестанку призивати людей, щоб якось компенсувати недоліки в технічному забезпеченні. Це закон війни: чим менше зброї, тим більше потрібно солдат.
При цьому варто зазначити, що не зважаючи на масштаби призову в росії (остання хвиля мобілізація – 300 тис. чоловік), за якісними характеристиками такі призовники значно поступаються новобранцям в Україні. Адже мобілізованих росіян часто відправляють на поле бою без належної підготовки, із застарілою зброєю та екіпіруванням. Тобто використовують їх як «гарматне м’ясо». Тоді як українці потрапляють на передову лише після проходження спеціального навчання та забезпечені всім необхідним, від шолома до аптечки.