Ідея нового податку зародилася в стінах головного управління ДПСУ на Львівщині. Податківці вирішили, що візитні картки, які працівникам зазвичай видає їх керівництво, можна вважати нематеріальним благом. Тож включили їх у загальний дохід працівника, прирівнявши до заробітної платні. А це означає, що тепер сплачувати у податкову потрібно не лише 18% від свого окладу, а ще й таку саму квоту, вирахувану із вартості візиток, отриманих працівником упродовж місяця.
Проте, стягувати податок можна буде не з усіх візиток. А лише з тих, які відповідають наступним умовам:
- на візитній картці має бути присутній логотип та реквізити компанії;
- картка в обов’язковому порядку повинна містити особисті дані співробітника.
Хто сплачуватиме новий податок?
Неординарне рішення львівської податкової здивувало громадськість. Особливо ж активно новацію обговорюють у юридичних колах. Зокрема висловила свою думку щодо нового податку адвокат Марина Семенова, що обіймає посаду керуючого партнера юридичної фірми “Семенова та партнери”.
Експертка вважає, що сплата податку за візитки взагалі не повинна торкнутися працівників. Адже у їх виготовленні та розповсюдженні зацікавлені насамперед керівники підприємств. Тому саме їм і варто сплачувати дану квоту.
Насправді якщо розрахувати вартість друку візиток, можна побачити, що новий податок не надто вдарить по кишенях громадян. Наприклад, 100 карток, виготовлених із цупкого глянцевого картону, вартує наразі 99 грн. Відповідно використавши сто візиток за місяць, працівник заплатить у державний бюджет лише 17,8 грн податку.
[tie_full_img][/tie_full_img]
Однак візитка є робочим інструментом компанії, і назвати її якимось благом для працівника складно. Тож було б логічно, якби її не прирівнювали до частини зарплатні.
Як контролюватимуть оплату?
Податкова служба поки що не повідомила громадян яким чином контролюватиметься оплата нового податку. Невідомо також, чи штрафуватимуть роботодавців за несплату даної квоти у процесі перевірки підприємства податківцями.
Однак адвокатка Марина Семенова порекомендувала очільникам фірм та організацій у разі виникнення спорів із регулятором без вагань звертатися до суду. У процесі захисту варто акцентувати увагу на презумпції правомірності рішень платника податків, розміщеній у статті 4 Податкового кодексу України. Таким чином, спираючись на неоднозначність трактування нового правила, у керівника компанії є всі шанси виграти справу проти державного органу.
