Водяна оса: ось хто кусається в українських річках та озерах
Усі любителі пригодницьких книжок знають, що водойми в екзотичних країнах кишать небезпеками. В Африці – крокодили з бегемотами, у Південній Америці – піраньї з алігаторами. Але є погані новини і для українських любителів поплавати. У наших річках теж вистачає кусючої живності. Цілком, звичайно, не зжеруть, але відпочинок літнім сонячним днем зіпсувати можуть. Великий майстер у цій справі – Хребтоплав.
Це такий дрібний клоп. Він мешкає по всьому світу, окрім, хіба що, Антарктиди. Тільки в Україні налічується десятки видів цих товаришів, а всього їх близько 500. Найчастіше любителі прісноводних водойм зустрічаються з хребтоплавом звичайним.
Хребтоплав – монстр маленький і непримітний: дорослі особини виростають не більш як 1.5 см. Але амбіції комахи вимагали більшого, ніж назва водяний клоп. Тому букаха чесно заробила прізвисько “водяна оса”, або “водяна бджола”. Ні, меду він не робить. І тушка в нього не смугиться чорно-жовтим. Він просто дуже болячу кусається.
Хребтоплав належить до хижаків із сисце-колючим ротовим апаратом. Це означає, що здобич він перетворює на літній освіжаючий коктейль: проколює хоботком, впорскує травні ферменти і чекає, поки нутрощі жертви розчиняться в поживний білковий смузі. Заради гастрономічної різноманітності на людину клоп зазіхати не стане. Але якщо ці півтора сантиметра хижака не помітити і випадково придавити, то, звісно, він образиться і вчепиться.
А помітити його не так-то просто. По-перше, через розмір, а по-друге, через манеру стирчати під водою, виставивши назовні одну лише п’яту точку! Там, у задній частині черевця, природа в пориві гумору розташувала в нього органи дихання. Тож не тільки їжак з анекдоту попою дихає!
Утім, навіть якщо хребтоплав пливе, а не “дихає”, розгледіти його однаково важко як з поверхні, так і з-під води.Плаває він догори пузом, і черевце у нього, на відміну від більшості мешканців водного світу, забарвлене темніше, ніж спинка. Якщо дивитися знизу, він зіллється зі світлою гладдю, а якщо зверху – то піди роздивися бурувату плямочку на темній поверхні.
Зате йому самому добре видно, що можна перехопити на обід. Раціон у клопа різноманітний: він з однаковим задоволенням змеле і малька, що зазівався, і муху, що шльопнулася в річку. Мало того, він і особинами власного виду не погребує, якщо помітить, що перевершує їх у ваговій категорії. Але треба віддати хребтоплаву належне: своєю ненажерливістю він приносить користь. Серед його улюблених страв числяться личинки комарів. А від комариних укусів, визнайте, ми страждаємо набагато частіше, ніж від якогось водяного клопика.
Але це під водою хребтоплав крутий і не обурливий. На суші він перетворюється на незграбну каракатицю. Потужні лапи з щетинками, що допомагають жваво плавати, під час ходьби стають лише перешкодою. Вибравшись на поверхню, клоп абияк пересувається поповзом, чіпляючись за грішну землю чотирма коротенькими ногами. Але це не біда. Якщо водойма, де мешкає хребтоплав, починає пересихати, то клоп бадьоро перелітає на нові угіддя. Так, уявіть собі, ця кусюча тварюка ще й літати вміє.
Іноді хребтоплавів тримають як домашніх улюбленців. Вони дійсно виглядають кумедно, а спостерігати за ними цікаво. Щоправда, через манеру кусати все, що погано пливе, їм доведеться виділяти окремий акваріум. Та й годувати комах потрібно регулярно, інакше вони одна за одну візьмуться.