Банки назвали ризиковані операції після яких рахунки блокують без попередження
Фінансовий моніторинг в Україні суттєво посилився. Банки не лише мають повноваження його проводити, вони просто зобов’язані це робити, інакше отримають штраф. Все задля того, аби вивести з тіні доходи громадян, які не хочуть офіційно сплачувати податки. Відтак, число платіжних операцій за якими може послідувати блокування, збільшується чи не щомісяця. Якщо раніше, рахунок могли заблокувати за перекази сум у понад 50 000 гривень, чи за занадто підозрілу активність на рахунку, де протягом дня здійснюється десятки переказів, то зараз все інакше.
За що блокують найчастіше?
Фінансовий моніторинг працює автоматично і система може ідентифікувати, як підозрілу, будь-яку операцію. Інколи заблокувати рахунки можуть за виведення криптовалюти з онлайн гаманця на якусь із банківських карт. Також заблокувати можуть операції з нетиповою для користувача сумою. Допустимо, щомісячний обіг коштів на вашому рахунку складає приблизно 20 000 гривень і тут вам надходить сума удвічі, а то й втричі більша. Звісно ж, фінансовий моніторинг може на це зреагувати й заблокувати картку до вияснення походження цих коштів.
Також посилена увага до рахунків публічних осіб, а ще народних депутатів, чиновників тощо.
Серед інших причин чому можуть заблокувати карточку:
- Застарілі дані про власника. Якщо банк присилає вам сповіщення, що потрібно оновити дані, то слід це зробити інакше може відбутися блокування.
- Несплачені штрафи, аліменти, борги за комуналку тощо. Рахунок блокують, як тільки виконавча служба звернеться у банк з таким запитом.
- Здійснення великих покупок у нічний час (банк може розцінити ці дії, як маніпуляції шахраїв).
- Зняття великих сум готівки, а особливо у регіонах де ви переважно не знаходитесь.
- Транзакції на суму у понад 400 тисяч гривень.
Банки не просто повинні перевірити кожну підозрілу операцію, а й відреагувати на неї блокуванням. Інакше вони отримають штраф за невиконання своїх обов’язків.
“Останнім часом кількість штрафів росте і це пов’язано із глобальними трендами посилення ролі фінмоніторингу у діяльності фінансових установ, посиленням ролі держави в економіці в умовах геоекономічної фрагментації, підвищеним соціальним запитом на прозорість та підзвітність та розвитком технологій автоматизованого аналізу великих масивів даних. В умовах курсу України на європейську інтеграцію вимоги фінмоніторингу й надалі посилюватимуться, якщо ми як суспільство прагнемо стати частиною цивілізованого демократичного світу”, – зазначає фінансовий аналітик Роман Корнілюк.