Стало відомо, для чого США шукали зниклий радянський місяцехід майже 50 років

Півстоліття тому перестав виходити на зв’язок із Землею перший планетохід, що приземлився на поверхню місяця. Довгий час американські вчені намагалися знайти його, але безуспішно. Нарешті, в 2010 році їм вдалося виявити апарат на знімках зонда та з’ясувати точні координати його місцезнаходження.

Навіщо ж США шукали радянський місяцехід, який не виходив на зв’язок близько 50 років?

«Місяцехід-1»

Перший планетохід було доставлено на Місяць 17 листопада 1970 року. Ним дистанційно управляла спеціально навчена група. Незважаючи на велику відстань від Землі, команди апаратом виконувалися за 5 секунд. Через певний проміжок часу, місяцехід виходив на зв’язок, щоб відправити отримані ним під час дослідження поверхні Місяця дані.

За час роботи на супутнику місяцехід проїхав 10,5 км. дослідив 80 000 м² поверхні, взяв 537 проб ґрунту, відправив 25 тисяч фотографій та 211 панорам. Максимальна швидкість, яку він зміг розвинути, становила 2 км/год.

30 вересня 1971 року планетохід перестав виходити зв’язок. Спроби налагодити з ним контакт припинилися 4 жовтня. Тоді ж було оголошено про завершення програми.

Чому перестав виходити зв’язок?

У «Місяцехід-1» було вбудоване радіоізотопне джерело енергії, яке забезпечувало комфортну для електроніки температуру. У вересні 1971 року він вичерпав свої ресурси. Температура почала падати. Тепловиділення останніми днями роботи місяцехода було в 4 рази менше, ніж у день висадки. Зрештою апарат зупинився.

Як американцям вдалося знайти місяцехід?

Деякий час американці намагалися посилати на місяць потужні лазерні промені. Вони сподівалися натрапити на відбивач місяцехода і виявити його місцезнаходження. Коли численні спроби не дали результату, дослідники вирішили переглянути знімки, зроблені зондом.

«Луна-17»

Спочатку вчені виявили на фотографіях радянську станцію. «Луна-17», яка доставила «Місяцехід-1» на супутник. Навколо неї вони помітили колію та сліди шин від планетохода. Прослідкувавши за ними, дослідники знайшли невелику точку, яка виявилася місяцеходом.

Коли стало відомо місцезнаходження апарату, вчені спробували знову направити на нього промінь. На цей раз спроба була успішною, промінь повернувся, відбившись від місяцехода.

Навіщо американцям «Місяцехід-1»?

Сам планетохід дослідникам не потрібен. Їх цікавить лише відбивач. Через 40 років, проведених на Місяці, він у відмінному стані. Як заявляє Том Мерфі, дослідник, якому вдалося знайти втрачений «Місяцехід-1», від цього відбивача він отримав назад 2000 фотонів, коли від інших лише 750.

Кутовий відбивач

Крім того, відбивачі інших планетоходів за роки зіпсувалися на 10%, а у місяцехода він як новенький, наче хтось його протер. У такому стані зазвичай бувають ті відбивачі, які все ще використовуються. Невідомо чому так сталося, але в будь-якому випадку, з променів, що відбиває «Місяцехід-1», можна майже точно визначити відстань до Місяця.

Цікаво, що коли американські дослідники оголосили, що його знайшли, російські вчені сказали, що зовсім не втрачали його. Виявилося, вони завжди знали про його місцезнаходження та координати ніколи не пропадали.